«Ідеї, схоже, закінчилися остаточно» — з'явилися оцінки фільму «Світ юрського періоду: Відродження»

Майстерність виконання — на вищому рівні: це, безсумнівно, найвражаючий за візуалом і звуком фільм з часів першого. Але щоб досягти такого потужного ефекту — захоплюючого, насиченого подіями і по-справжньому головокружливого — незважаючи на те, що режисер знову йде по протореному (і досить брудному) шляху, потрібна щира, глибока любов до кінематографу. Якщо це не стане головним блокбастером літа, я буду вражений.

В кінцевому рахунку саме союз Едвардса і Кеппа стає по-справжньому геніальним рішенням. Камера і сценарій діють у повній гармонії, майстерно переплітаючись — заради франшизи, яка нарешті, через тридцять років, дійсно заслуговує відродження.

Повернення до основ стало найкращим рішенням. Завдяки простій, зрозумілій історії і персонажам, за яких ми переживаємо і які не ускладнюють сюжет, фільм створює щось більш позачасове.

У Jurassic World Rebirth гнітюче багато «всього того ж самого». Скарлетт Йоханссон, Махершала Алі та решта акторського складу виглядають цікаво і викликають симпатію протягом усього фільму, але Гарету Едвардсу не вдається відтворити свій фірмовий розмах у візуалі, а Девід Кепп так і не знаходить магії свого оригінального сценарію для «Парку юрського періоду», вибравши скоріше ремікс, ніж справжнє відродження.

У глядачів, схоже, ще не вичерпався ентузіазм щодо того, що пропонують фільми «Світ юрського періоду» — принаймні, поки що. А от у тих, хто ці фільми створює, ідеї, схоже, закінчилися остаточно.

При всьому сказаному, цей фільм, швидше за все, неуразливий для рецензій. Франшиза прекрасно почувається і без схвалення критиків. Ця частина менш виснажлива, але в «Відродженні» катастрофічно мало чогось нового або справді цікавого. Проте, фільм все одно, напевно, збереться мільярд.