Найкращі короткі ігри на пару вечорів

Багато геймерів найбільше цінують тривалі ігри з десятками, якщо не сотнями, годин контенту. Це цілком логічне уподобання. Тим не менш, не варто списувати з рахунків короткі проекти, які можна пройти за пару-трійку вечорів, а то й зовсім за один присіст: подібні ігри — відмінна альтернатива фільму чи серіалу. У цій підбірці ми зібрали найкращі проекти, які в середньому можна «пробігти» за 2–9 годин.

Повноцінна окрема гра серії Marvel's Spider-Man, присвячена становленню Майлза Моралеса як одного з захисників Нью-Йорка. Красивий, дорого зроблений блокбастер, який за темпом якраз нагадує голлівудські супергеройські кіноленти: Marvel's Spider-Man: Miles Morales на всіх парах мчить до фінішу без особливих періодів затримки. Якщо не виконувати другорядні квести, то розраховуйте на 7 годин проходження.

Не найвдаліший ремейк класики, однак у вакуумі — цілком непогана гра. Нова Resident Evil 3 — це динамічний і видовищний екшен, де постійно змінюються ситуації та декорації, тому нудьгувати не доводиться. Ремейк сприймається як незамысловатий бойовик кінця 80-х або початку 90-х, однак це аніскільки не докір, а скоріше комплімент.

Ще одна «Обитель Зла», причому, без сумніву, найстрашніша в серії. Resident Evil 7: Biohazard вийшла настільки страшною, що навіть самі розробники згодом визнавали, що трохи перегнули палку з хоррором. Зате вийшло відмінне випробування нервової системи, яке цілком реально пройти за одну ніч.

На даний момент — головний ексклюзив Nintendo Switch 2. Великий плюс Mario Kart World в тому, що хоча в цю гонку в теорії можна грати по суті безкінечно, особливо якщо ви цінуєте онлайн-змагання, вона також гідно показує себе як коротке розвага на один вечір: всі треки в основному режимі гран-прі можна побачити десь за 3 години. Сприймайте це як візит у парк розваг — тільки без необхідності виходити з дому. Наш огляд можна прочитати за посиланням.

Ламповий гра в камерному відкритому світі. У A Short Hike геймер вільно досліджує острів, відкриває схованки, шукає секрети та виконує простенькі побічні активності. Гра захоплює відчуттям затишку, легкості та духом дитячої пригоди, коли здається, що куди не глянь — а щось цікаве обов'язково знайдеш.

Довгоочікуване повернення відомої серії після перерви, що тривала десятки років. Metroid Dread — рідкісний приклад ААА-платформера: гра радує не тільки геймплеєм і продуманим дизайном рівнів, але й високим рівнем продакшну — незвичним для жанру. Це особливо відчувається в опрацюванні декорацій та постановці кат-сцен.

Один з найбільш високо оцінених шедеврів Valve. І цілком заслужено: Portal 2 захоплює цікавими головоломками, візуальною стилістикою, сюжетом, запам'ятовуваними персонажами та відмінним гумором. Головне — вона проходиться на раз-два, в результаті чого жоден з елементів не встигає набриднути.

Дуже кумедна гра, яка повністю побудована навколо ідеї руйнування четвертої стіни. The Stanley Parable: Ultra Deluxe — сатира на сам формат відеоігор, яка висміює різні умовності та такі концепції, як нелінійність або свобода вибору у віртуальній пригоді.

Наративна драма від першої особи, де зовсім немає екшену, але грати все одно цікаво завдяки атмосфері та діалогам. У Firewatch гравцеві дістається роль лісника. Спочатку ти просто патрулюєш округу, насолоджуєшся заходами сонця, стежиш, щоб ніхто не запалив вогонь, проте поступово починаєш помічати різні дивності, які вказують на те, що за героєм хтось спостерігає.

Напевно, мало яка інша гра так добре розкриває поняття мінімалізму, як Journey. Якщо так подумати, то в ній майже немає геймплея в звичному сенсі: відсутні бійки або хоча б головоломки. Це просто подорож по пустелі до гори з незначними перешкодами. Однак завдяки музиці та майстерній роботі художників, Journey перетворюється на свого роду медитативний мультфільм, який заспокоїть кого завгодно після стресового дня.

Якщо ж хочеться інді-гру, щоб не заспокоїтися, а навпаки — понервувати, то зверніть увагу на Little Nightmares. Це короткий хорор з захоплюючою стилістикою та цікавою концепцією: гравець керує крихітною фігурою у світі огидних гігантів, які намагаються тебе спіймати і з'їсти. Зброї немає — доводиться покладатися на прихованість і вміння швидко бігти.

Чудова гра, щоб весело провести час з другом. A Way Out — кооперативна пригода про втечу з в'язниці, де потрібно злагоджено діяти для успішного здійснення ризикованого плану. А після виходу на свободу героїв чекає немало спільних випробувань, включаючи погоні, перестрілки та важливі сюжетні розвилки.

Коротка, однак у багатьох аспектах унікальна двомірна гра, де гравцеві дістається роль не героя, а монстра. У Carrion потрібно керувати розумною плотоядною масою, що виривається з секретної лабораторії: поглинати вчених та охорону, рости в розмірах та відкривати нові здібності.

Як і згаданий вище Miles Morales, Uncharted: The Lost Legacy — це нещо середнє між DLC та повноцінною грою. Спін-офф культової серії вийшов ідеально збалансованим в плані тривалості та якості: гра компактна, однак насичена. Більш того, саме з цієї причини деякі гравці навіть вважають її найкращою в серії.

Інді-шутер з інноваційною задумкою: час у SUPERHOT рухається тільки тоді, коли рухається головний герой. Отже, це не стільки звичайна представниця жанру FPS, скільки головоломка з елементом тактики, де потрібно добре обдумувати кожен крок.

Зворушлива гра про рудого котика, що досліджує кіберпанківське місто. Необхідно вирішувати не складні пазли, а також ховатися від охоронних дронів. У Stray, незважаючи на її компактний розмір і, здавалося б, просту задумку, вистачає цікавих сюжетних підтекстів і тем. Наша рецензія.

Симулятор риболовлі з елементами хорору. DREDGE — гра контрастів: якщо досліджувати води загадкового архіпелагу вдень, то процес здається досить медитативним, однак якщо дочекатися настання ночі, коли з'являються морські чудовиська, то про дзен можна сміливо забути.

Сюжетна кампанія Titanfall 2 — одна з найцікавіших у шутерах, і це при тому, що гра задумувалася в першу чергу як мережевий проект. Тим не менш, над Titanfall 2 працювало чимало колишніх авторів Call of Duty, а вони як ніхто інший вміють робити короткі, але запам'ятовувані одиночні режими.

Незвичайний симулятор прикордонника, дія якого розгортається в вигаданій тоталітарній країні. Papers, Please за пару годин встигне поставити гравця перед складними моральними виборами і невільно змушує задуматися про гуманність, обов'язок і особисту відповідальність.

Гра, яка займе у вас вечір-два, однак в пам'яті залишиться на довгі роки. Shadow of the Colossus — витвір мистецтва: сумне, проте надзвичайно атмосферне і прекрасне у своїй меланхолії. А ще — неймовірно красиве з точки зору графіки, якщо ми говоримо про ремейк 2018 року.

***

А що думаєте ви? Які недовгі ігри найбільше сподобалися вам? Що порадите? Розкажіть у коментарях.