Огляд The Elder Scrolls 4: Oblivion Remastered. Повернення легенди в найкращому вигляді

Інсайдери не збрехали. Ремастер The Elder Scrolls 4: Oblivion дійсно всі ці роки був у розробці, і, що найголовніше, реліз відбувся одразу після повноцінного анонсу. Справжній подарунок для цінителів хороших рольових ігор та фанатів оригінального проєкту 2006 року. Цього разу Bethesda не обмежилася лише легким марафетом застарілої з точки зору візуалу гри, як це було свого часу з Skyrim, а дозволила студії Virtuos осучаснити класику і поліпшити її ігрові недоліки. Забігаючи наперед, можемо одразу зазначити: з точки зору геймдизайну гра зовсім не застаріла, а враження від неї на дві голови вищі, ніж від недавньої Avowed. Ми були раді повернутися в уже рідний Сироділ, щоб на власні очі переконатися в якості ремастера і розповісти вам, чому ви повинні спробувати Oblivion (якщо не застали її на релізі) або пройти її знову від початку до кінця.

У 2006 році The Elder Scrolls 4: Oblivion справила справжній фурор в індустрії і захопила уми не лише фанатів RPG, а й взагалі всіх геймерів. Bethesda створила затишну і комфортну рольову гру, яку можна було спокійно пройти на Xbox 360, насолоджуючись яскравою картинкою та адаптованим під геймпад управлінням. Звичайно, велика частина нашої аудиторії досліджувала Сироділ на PC, адже консолі в ті роки були у обмеженої кількості користувачів, і, до того ж, на них відсутня була повноцінна локалізація та безмежний простір для моддингу.

З одного боку, трохи дивно в 2025 році робити огляд на гру, з якою не понаслышці знайомий кожен другий геймер, а з іншого, судячи за обсягом роботи, виконаної студією Virtuos, можна сміливо прийняти нову версію Oblivion за повноцінний ремейк. Так, стільки всього було перероблено і осучаснено! З сюжетної та загальної оповідної сторони — це все та ж гра 19-річної давності: з неваріативними діалогами, досить лінійними квестами та завантаженнями між локаціями. Тому фанати можуть спокійно видихнути і не переживати, що їхню улюблену гру «зіпсували» або «переписали на сучасний лад». Головне — це не ремейк рівня Resident Evil 2 від Capcom, але й не ремастер у дусі The Last of Us: Part 1 від Naughty Dog.

The Elder Scrolls 4: Oblivion Remastered дає сучасній аудиторії, яка виросла на Skyrim, можливість пройти одну з найзначніших рольових ігор в індустрії з актуальним візуалом і покращеним геймплеєм. Можна з упевненістю сказати, що це остання гра Bethesda, в якій були класні другорядні квести, приємна атмосфера і запам'ятовувані персонажі. У подальшому студія заглибилася в експерименти з генерацією контенту і перетворила наступні ігри в «симулятор сміттяря» на RPG-фундаменті.

При цьому не можна однозначно назвати The Elder Scrolls 4: Oblivion шедевром на віки. Незважаючи на обширну фан-базу і досить високі оцінки преси, у «Четвертих Світах» є немало хейтерів, які вважають її найгіршою грою в серії. І причин насправді кілька: нудні і одноманітні підземелля, зібрані з однакових асетів; крива симуляція живого світу Radiant AI, через яку все, що відбувалося, могло по щелчку пальців перетворитися в комедію; не найвдаліша система автолевелінгу з перекачаними рядовими супротивниками на останніх етапах сюжетного квесту; урізана з усіх боків нелінійність; і ще цілий ворох дрібних проблем, на перерахування яких знадобиться кілька абзаців.

І все ж про TES 4 частіше згадують з теплом, ніж з негативом. Багато з перерахованих вище недоліків стали особливою «родзинкою» гри, яка через роки генерує кумедні ситуації. Досить лише вбити в пошукову стрічку «funny situation Oblivion». І якщо свого часу ви пропустили гру або вас відлякали негативні відгуки хейтерів в мережі, то зараз саме час дати їй другий шанс. Bethesda і Virtuos виконали колосальну роботу по осучасненню класики і довели до ладу величезну кількість спірних механік, щоб сучасним геймерам було так само комфортно, як і власникам Xbox 360 у 2006 році.

Перше, на що звертаєш увагу після запуску гри, — оновлений редактор персонажів. Oblivion і Fallout 3 відомі своїм редактором, де не можна було зробити красивого або хоча б приємного на вигляд персонажа. Мало того, що сам інструментарій жахливо незручний і не давав спочатку адекватні пресети, так ще й готовий герой у самій грі суттєво відрізнявся від того, що було створено в редакторі. У подальшому Bethesda «прикрутила» до свого рушія дуже гнучкий редактор персонажів (Fallout 4), але в 2006-му доводилося грати тим, що виходило «зліпити».

Сам по собі оновлений редактор персонажа непоганий, але не такий гнучкий і функціональний, як у тій же Fallout 4. Створити більш-менш симпатичного героя складно, але можливо. Повзунки в параметрах тепер рухаються незалежно один від одного, дозволяючи змінювати певні частини обличчя, не торкаючись інших. Сразу видно, что розробники з Virtuos звернули увагу на популярні модифікації і внесли правки в оригінал, виходячи з запитів відданої аудиторії.

Моделі персонажів у ремастері повністю переробили і осучаснили. Не можна однозначно сказати, що вони стали симпатичнішими, ніж в оригіналі, але абсолютно точно — реалістичнішими. Імператор тепер не опухлий «кругляш» з намальованими зморшками, а справжня літня людина. Аргоніани отримали дуже крутий редизайн, а каджити — природний шерстяний покрив. Судячи з заяви розробників, ці раси наділені новою характерною для виду озвучкою.

Створивши персонажа і опинившись у в'язничній камері, нам відразу на думку прийшла фраза Хана Соло з «Зоряних війн» (Star Wars): «Чуї, ми вдома!» Геометрія локацій, розташування предметів, скриптові сцени і діалоги — все залишилося на своїх місцях. Ключовому зміненню піддалася тільки графіка. Оточення тепер настільки детальне і реалістичне, що на перших порах в голові відбувається дисонанс: гра, по суті, та ж сама, але відчуття зовсім інші.

Велика частина озвучки перенесена безпосередньо з оригінальної гри. Насправді це досить спірне рішення, адже місцями Oblivion звучала занадто неестественно і грайливо. Особливо абсурдною була озвучка в міських бесідах NPC між собою. Точніше, навіть не бесідах, а безглуздих фразах, через які ми 19 років тому думали, що населення гри складається суцільно з божевільних. З іншого боку, без впізнаваних голосів пропав би особливий вайб від класичної Oblivion. Сумніваємося, що Шон Бін (Sean Bean) погодився б ще раз озвучити Мартина Септима для ремастера.

Покінчивши з прологом і вибравшись з каналізації, ми змогли оцінити графічне величність відкритого світу. І виглядає The Elder Scrolls 4: Oblivion Remastered просто вражаюче. Не побоїмося заявити: на даний момент — це одна з найкрасивіших ігор на Unreal Engine 5. Перероблені з нуля об'єкти, висока деталізація оточення і вражаюче освітлення перетворюють Сироділ до невпізнаваності. Відбулася справжня технологічна магія: по суті, ми знаходимося в грі 19-річної давності, де грає вражаюча музика Джеремі Соул (Jeremy Soule), всі ключові місця на карті на своїх місцях, але при цьому візуал зовсім інший. Крім того, без зеленого фільтра з оригіналу гра виглядає більш природною, хоча деяким фанатам його буде не вистачати, адже він був характерною рисою класичної Oblivion.

Але якщо перестати розглядати оточення і зосередитися на контентному наповненні, то перше, що одразу бачиш — застарілий за сучасними мірками відкритий світ. Яким би красивим не був Сироділ, він абсолютно порожній в плані наповнення і логіки випадкових подій. Bethesda на початку нульових ще не вміла заповнювати простір цікавими зустрічами, що розчарує новачків, які познайомилися з серією в часи Skyrim. Супротивники часто випадково з'являються неподалік від гравця і переслідують його до тих пір, поки він їх не вб'є. Через це в більшості випадків не можна натиснути кнопку очікування або лягти спати на відкритій місцевості, оскільки гра постійно нагадуватиме вам, що поблизу є ворог.

Оскільки ремастер побудований на гібридному змішуванні двох рушіїв — Gamebryo та Unreal Engine 5, вся ігрова логіка з оригіналу перенесена в ремастер в первісному вигляді. І це стосується не тільки завантажень між локаціями, але й взаємодії з фізичними об'єктами. Ви все ще можете вбити супротивника активованою пасткою або скинути купу колод на стоячих внизу гоблінів. Все, що стосується фізики (наприклад, пасток, ланцюгів і підвісних об'єктів) — працює, як в оригіналі.

Штучний інтелект, базові механіки, поведінка натовпу — все перенесено в ремастер без покращень. Вороги як «тупили» під час стелс-проходження, так і «туплять». Сценарні сцени як ламалися у другорядних квестах, так і ламаються. Застряглі в текстурах NPC і збої логіки — буденність, яка, напевно, не відлякає кор-аудиторію, а от новачки з найбільшою ймовірністю одразу побіжать скаржитися на форумах і писати негативні відгуки в Steam. Ми за час знайомства з грою зіткнулися з парою багів у квестах, але всі вони вирішилися звичайною перезавантаженням.

І все ж без змін в основних системах не обійшлося. Так, розробники вдосконалили рольову систему. Тепер підвищення рівня дає більше контролю над тим, як ви хочете розвивати персонажа, надаючи можливість вкладати певні очки в характеристики. Раніше можна було вибрати тільки три атрибути, і гра сама вирішувала, на скільки рівнів їх покращити, виходячи з дій гравця. Власне, тому багато хто критикував оригінальну Oblivion за випадковість. Зараз же у гравців розв'язані руки, і вони можуть самостійно прокачати героя, як душі завгодно. Єдиний нюанс: не можна «вкинути» більше п'яти очок в одну характеристику, в іншому — повна свобода.

В цілому рольова система збереглася в первозданному вигляді. За будь-яку дію ви накопичуєте досвід і в подальшому отримуєте рівні. Чим більше рухаєтеся і стрибаєте, тим швидше прокачуєте атлетику. Б'єтеся мечами — отримуєте розвиток навички володіння холодною зброєю. І так далі.

Автолевелінг нікуди не подівся. Розробники в анонсі сказали, що покращили цю систему, але ми суттєвої різниці з оригіналом не помітили. Можливо, через те, що в останній раз запускали класичний Oblivion років 10 тому. У будь-якому випадку, при правильній прокачці та підібраній екіпіровці проблем з проходженням виникнути не повинно. До того ж з'явилася авторегенерація здоров'я, через яку зникла гостра необхідність у заклинанні «Лікування». Однак з ростом прогресу ми почали помічати, як у супротивників стала з'являтися високорівнева екіпіровка, що лише підтвердило наші припущення про наявність ненависної багатьма системи автолевелінга.

Бойова система отримала невеликі покращення, але в основі своїй залишилася такою ж, як і 19 років тому. По-перше, вона тепер відгукується краще. Анімації більш плавні та точні, що дає покращений контроль над персонажем. Вороги краще реагують на попадання. Додані в ремастер хитмаркери допомагають зрозуміти, потрапили ви ударом по супротивнику чи ні. До того ж на зброї залишається кров, яка з часом зникає з клинка.

Стрільба з лука стала приємнішою та зручнішою. Додали приціл, за допомогою якого простіше націлюватися на супротивників. З новими анімаціями (наприклад, натягування тятива) управління персонажем здійснюється на сучасному рівні. Тепер можна нормально грати за лучника і будувати билд через прихованість. Так, такої розкоші не було в оригіналі.

З перерахованими вище змінами бойова система в ремастері нам сподобалася. Безсумнівно, це далеко не рівень Kingdom Come: Deliverance 2 і навіть не Avowed, але «закликувати» супротивників так само весело, як і в інших іграх серії TES. ІІ не блищить особливим розумом, але здатен задавити натовпом у вузьких коридорах підземель. Головне, що в Oblivion збереглося відчуття прогресії. Ми звикли до сучасних RPG, де незалежно від рівня екіпіровки будь-який ворог залишається грізним супротивником, здатним протистояти гравцеві. Але TES 4, як машина часу, повернула нас до класичної формули, де нова зброя і заклинання дають відчуття переваги над супротивником, хоч і на короткий період через автолевелінг.

У систему дослідження світу додали можливість спринту, на який витрачається витривалість. Тепер можна швидко переміщатися між локаціями і не зловживати швидким переміщенням з однієї точки карти в іншу. Тим більше навколо вас знову відтворений Сироділ, яким хочеться милуватися під час вивчення карти. До того ж у ремастері додали систему перевантаження з Skyrim, тому любителям тягнути сміття на продаж у будь-якому разі доведеться йти пішки до найближчого торговця.

Варто також відзначити серйозні зміни в інтерфейсі. Деякі елементи тепер розміщені в більш зручних місцях, а внутрішньоігрова карта, нарешті, стала зручною і інформативною. Елементи HUD перерисували під щось середнє між The Elder Scrolls Online і Skyrim. Орієнтуватися в просторі і стежити за показниками стало помітно простіше. Ми раді, що Virtuos не побоялася відмовитися від рудиментів і осучаснила те, що серйозно дратувало в оригіналі.

З менш значних змін: анімація переміщення стала приємнішою; з'явилася інерція і відчуття ваги головного героя; грати від третьої особи стало набагато приємніше; у супротивників з'явилися додаткові рухи під час боїв з плавними переходами між анімаціями; броня і зброя ламаються швидше; інтерактивні предмети тепер підсвічуються; з'явилася приємна анімація збору рослин і грибів, а також після збору вони зникають, а не залишаються на місці, як це було в оригіналі. Малих змін у геймплеї достатньо, і в сукупності вони помітно освіжають застарілий за два десятиліття ігровий процес.

В цілому Oblivion Remastered — справжній подарунок для геймерів, які мріяли пройти одну з найкращих ігор Bethesda, але їх відлякував вік і зовнішній вигляд. Ми звикли сміятися з спроб Тодда Говарда (Todd Howard) продавати одні й ті ж ігри, але цього разу він дійсно пропонує те, від чого важко відмовитися. Заради бездоганних другорядних квестів, яскравих персонажів, сюжетної лінії на Дрижачих Островах, музики Джеремі Соул, а тепер ще й чудової графіки з покращеним геймплеєм ми не просто готові прийняти його пропозицію і витратити дорогоцінні десятки годин на перепроходження класики, але й радимо вам вчинити аналогічно.

The Elder Scrolls 4: Oblivion Remastered вражає візуалом. Розробники з Virtuos залучили весь інструментарій Unreal Engine 5 і створили по-справжньому «соковитий» та живописний відкритий світ. Через відсутність фільтрів з оригіналу, підвищеної різкості та контрастності картинка виглядає дуже реалістичною. Якщо не знати спочатку, що це ремастер Oblivion, то можна прийняти проект за будь-яку іншу гру на Unreal Engine 5.

З новою графікою, покращеною геометрією та текстурами гра здобула об'єм, глибину та масштаб. Наприклад, гладіаторська арена за відчуттями стала більшою та величнішою. У містах приємно перебувати, а житлові приміщення не виглядають безжиттєвими декораціями. Також у ремастері повністю перероблені водні простори. Ми були приємно здивовані опрацюванням річкового дна та наявністю косяків риб. А від візуалу перероблених локацій на Дрижачих Островах буквально бігли мурашки по шкірі. На щастя, всі DLC включені в ремастер спочатку, і вам не потрібно купувати Deluxe-видання заради величезної порції відмінного контенту.

Моделі персонажів також повністю перероблені. Обличчя виглядають більш виразними та деталізованими. Розробники позбулися «фірмової фішки» Oblivion з гладкими обличчями та овальними контурами. Тепер кожен персонаж виглядає унікально та реалістично. Не можна однозначно сказати, що NPC стали симпатичнішими та приємнішими, але ви, принаймні, зможете їх швидше запам'ятовувати та знаходити потрібних за квестом героїв на міських вулицях.

Міміку NPC у ремастері лише трохи поліпшили. У діалогах у більшості випадків використовуються стандартні анімаційні патерни з 2006 року. Звісно, після Kingdom Come: Deliverance 2 і тим більше Cyberpunk 2077 досить незвично дивитися на стандартну міміку з початку нульових на високодеталізованих моделях, але через кілька годин цей недолік перестає помічатися.

Куди серйозніше розробники підійшли до переробки внутрішньоігрових анімацій. Якщо ви зовсім недавно проходили оригінал, то відразу побачите значні зміни. З'явилися сюжетні анімації, яких раніше не було. Наприклад, вбивство імператора на самому початку виглядає ефектно та постановочно. В оригіналі його «рубали» мечем звичайним способом, ніби це рядовий NPC, а не важливий сюжетний персонаж. Гравці, незнайомі з оригіналом, навіть не звернуть уваги на цю зміну, адже вже звикли до подібних речей в інших іграх, а от фанати залишаться у повному захваті.

Про музичний супровід навіть додати нічого. Саундтрек як був чудовим, так і залишився. Джеремі Соул — майстер своєї справи. Жаль, що шляхи композитора і Bethesda розійшлися, і він навряд чи буде писати музику для TES 6.

Щодо оптимізації — все не так добре, як хотілося б. Хорошої частоти кадрів при Unreal Engine 5 на середньостатистичних збірках чекати не варто. Навіть на топовому залізі гра ледве видає стабільні 60 кадрів. DLSS та інші апскейлери не рятують ситуацію. З увімкненим рейтрейсингом на базі Lumen гра виглядає вражаюче, але при цьому FPS падає приблизно вдвічі.

Судячи з оглядів у Steam, у більшості гравців є серйозні проблеми з просадками кадрів у відкритому світі, тоді як на закритих локаціях FPS стабільний. Під час тестування ми не стали викручувати все на максимум і грали на високих налаштуваннях з увімкненим DLSS у режимі DLAA. В середньому ремастер видавав 60 FPS з просадками до 40 на відкритих локаціях і більше сотні — у закритих. Однак з виставленим пресетом DLSS на «Якість» ми отримали вже 70 стабільних кадрів, але з вимкненою трасуванням променів Lumen.

Без багів і помилок, звичайно ж, не обійшлося. Усі технічні недоліки стандартної Oblivion перекочували в ремастер. Також варто сказати, що гра може без причини вилетіти на робочий стіл. Судячи з численних відгуків, проблема була не тільки у нас.

***

The Elder Scrolls 4: Oblivion Remastered — чудове перевидання культової рольової гри, яка славилася відмінними другорядними квестами, унікальною атмосферою і незабутнім саундтреком. Це не просто графічне оновлення, а можливість знову відкрити для себе одну з найдушевніших ігор Bethesda. Так, усі класичні проблеми оригіналу залишилися: автолевелінг, випадкові баги і кумедні ляпи ІІ. Але сьогодні ці особливості сприймаються вже як фірмовий стиль «Четвертих Свитків».

Ми отримали рівно те, чого чекали — кращу версію Oblivion з вражаючою графікою, доопрацьованим геймплеєм і тим самим магічним відчуттям пригоди, яке затягує так сильно, що хочеться знову повернутися в Сироділ і переіграти всі забуті квести. Якщо ви пропустили оригінал через застарілу графіку або сумнівні відгуки — зараз ідеальний момент дати грі другий шанс. Головне — перевірте системні вимоги, щоб потім не довелося писати гнівний відгук через просадки FPS.

P.S. Не забудьте перед запуском сказати: «Дякую, Тодд, за шикарний подарунок!» Раптом він почує і подарує нам не менш крутий ремастер Fallout 3 — ходять чутки, він уже в розробці.