Вплив ігрової периферії на якість геймплею (особистий досвід та враження)

Що потрібно геймеру і споживачу медіа контенту? Приємна картинка і, звичайно ж, хороший звук. Про звук я хотів би розповісти у своїй статті.

Почати слід з хорошого джерела у вигляді звукової карти. Саме ЦАП і підсилювач є найважливішими і точними ланками у відтворенні звуку. Значно більше, ніж вибір самих випромінювачів звуку. Вибір припав на продукцію від Creative Technilogy серії SoundBlasterX AE, оскільки придбається на повнорозмірний десктопний ПК. Ця серія в даний час має три моделі: AE-5, AE-7 і AE-9. Я вибрав AE-5, тому що не побачив особливого сенсу переплачувати за більш дорогі моделі, помітної різниці в якості звуку не буде. Зовнішні модулі на столі у моделей AE-7 і AE-9 здаються зручнішими, але, трохи подумавши, вирішив обійтися без них. У старшої моделі AE-9 дивний формат. Частково вона на столі, частково по проводах веде на модуль PCI-E роз'єма в корпусі комп'ютера. Що, на мій погляд, дивно. Або на столі місце займати, або всередині комп'ютера, але не всюди одразу. Перша ревізія AE-9 видалася ненадійною. Погано припаяний коннектор незабаром відвалювався. Крім того, на молодшій моделі AE-5 немає зовнішніх блоків управління. Значить — ніякі кнопки, крутилки і екранчики-дисплеї не зношуватимуться з часом. Так і особливої потреби в них немає, оскільки карта використовується тільки з комп'ютером, інтерфейс управління якого зручно використовувати через спеціальний додаток, а регулювати гучність так і зовсім на клавіатурі. У карти є RGB підсвітка і світлодіодна стрічка в комплекті для розміщення всередині корпусу з прозорою стіною, щоб світилося ще яскравіше всіма кольорами веселки. Підсвітка опціональна і стрічку теж не обов'язково приєднувати. Живлення достатньо від одного порту PCI-E x1. Є кабель підключення до передньої панелі корпусу виходів на навушники і мікрофон. Про інші особливості і софт розповідати не буду. Інакше це стане вже не моя стаття. Інформація є на офіційному сайті Creative.

Тепер про випромінювачі звуку. Про навушники, не про колонки. Найкращий варіант для себе, егоїста. Можна заперечити, що колонки дають інші враження від прослуховування. Але з ними все дорожче і складніше, якщо знову ж таки особисто для себе. Підготовка приміщення в плані акустики і розстановки. І то не факт, що результат виявиться кращим. Інший, але не кращий. У навушниках ближче чутність при меншій гучності і вони нікого не будуть заважати ні звуком, ні займаємим простором. Для геймера більш прийнятний варіант, особливо для ігор від першої/третьої особи. Погружає безпосередньо у ігровий процес. А оскільки я вибрав звукову карту і не став задовольнятися вбудованою в материнську плату Realtek, то і навушники виберу відповідно не найдешевші від пристойного бренду Sennheiser, наприклад, моделі HD 206 (теж непоганий варіант за свою ціну. Але і вони виграватимуть у звучанні за наявності хорошого ЦАП з підсилювачем). Для прикладу візьму інші Sennheiser HD 560s — призера EISA (Expert Imaging and Sound Association) 2021-2022 року як найкраще рішення за свою вартість. І вартість ця в десять разів дорожча за HD 206. Чи є сенс їх порівнювати? Я порівняв, і не дарма вони дорожчі. Краще за всіма параметрами і, що особливо важливо, за звуком. Хоча через пару років використання накладка під голову почала трохи відклеюватися, я навіть радий, що виробник не додумався приклеїти її намертво. Накладка під голову, як і амбушюри, витратний матеріал. Тому добре б його приклеювати якимось знімним клеєм з можливістю легкого заміни з відриванням націло, просто відчепивши нігтем край і відтягнувши як скотч, ізоленту або цінники в магазинах. Але, як би вони не були хороші за звучанням, як зручні в літню пору в жаркому приміщенні, не дозволяючи потіти вухам, якщо потрібна саме гарнітура або просто використання разом з мікрофоном, то вони не підходять через відкриту конструкцію через повну відсутність звукоізоляції. Носію наушників будуть проникати звуки ззовні, а звук з цих наушників виводитися назовні і проникати в мікрофон, що вкрай небажано. (З цієї причини я ніколи не бачив відкритих гарнітур). Через що можуть знадобитися закриті наушники. (Кому до душі маленькі затычки — не ображайтеся, їх використання не розгляну. Як на мене, це портативний варіант не для домашнього використання, і вони менш зручні для тривалого носіння. Тож ними не цікавився і мало про них знаю).

Серед закритих моделей мій вибір впав на іншого не менш відомого німецького виробника і куди більш давню легендарну модель наушників Beyerdynamic DT 770 Pro. Їх виробник минулого року відзначив столітній ювілей. Ця модель давно і часто потрапляла мені на очі у багатьох студіях і радіостанціях. Відгукувалися про неї зазвичай добре. Сам користуюсь вже давно і теж задоволений. Хіба що якістю амбушюр і оголов'я. Вони растріпались і стерлися швидко. Можливо, ще вплинуло їх носіння мною в спеку. Але, як є. Це не сильно важливо. Моделі дуже ходові і амбушюри з оголов'ям знайти взагалі не проблема. Aliexpress, Авито та інші місця до моїх послуг. Оголов'я тут не приклеєно, воно застібнуте на кнопках, змінювати його ще простіше. Не потрібно ганятися за оригінальними подушками. Їх можна знайти простіше, дешевше і якісніше від інших виробників. Зато решта конструкція міцна. Пружинна сталь і міцний ABS пластик. Характер звуку трохи відрізняється від розглянутих раніше Sennheiser HD 560s. У тих середина більш виражена, а в цих трохи втоплена і баси виражені яскравіше. Але не критично, в межах норми. Обидві моделі достатньо рівні за звуком. У Beyerdynamic також багато інших моделей. Є позиціоновані як ігрові. Вони зі вбудованими мікрофонами. Але я вирішив відзначити саме студійні, оскільки вважаю їх основними і найбільш гідними уваги. У DT 770 Pro є відкритий варіант під назвою DT 990 Pro. Це початкові моделі з студійних. За ними йдуть DT 700 Pro X і DT 900 Pro X — середній сегмент. І топові DT 1770 Pro Mk II і DT 1990 Pro Mk II. Останні дві пари мають знімні кабелі і можливість заміни динамічних головок без пайки. Чашки легко розбираються і збираються без використання метизів і інших конструкційних виробів. Динамічні випромінювачі щільно конектяться всередині чаш. Досить корисна особливість, ні в яких інших моделях навушників більше не зустрічав. На майбутнє, можливо, надав би перевагу їм. Або, як варіант, новим Sennheiser. HD 490 Pro — відкритими і HD 620s закритими. Мав досвід користування більш преміальними Fostex TH610. Відразу звернув увагу на матеріали, конструкцію і кабель. Виглядають пристойно. Сидять на голові і звучать також добре. У них висока чутливість. Це означає — звучать вони досить голосно при низьких параметрах гучності. Але звук при цьому не спотворюється. На деяких треках складається враження, що середні Sennheiser і Beyerdynamic ніби недограють перед цією моделлю Fostex. Можливо, через різницю амплітудно-частотної характеристики, а не якості в інших параметрах. Але такої різниці, як у середніх моделях з дешевими, на кшталт HD 206 — немає.

Випробовувати геймплей буду на старій добрій класичній 3D шутері Quake 3 Arena, щоб відчути різницю між «тоді і зараз». Тоді я припустити не міг, як перемагати ботів на найвищій складності. А тепер можу їм втащити навіть один на один. Не кожного бота, не на всіх картах (останній Xaero поки не подолав), не без труднощів і далеко не всякий раз впевнено. Але все ж очевидний прогрес для себе відстежив. Тут потрібно відзначити — не один тільки звук вирішив. Інший монітор — сучасний на IPS матриці, а не той маленький пузатий ЕЛТ. Клавіатура пристойна механічна з малим ходом спрацьовування перемикачів Cherry MX Speed Silver. Миша Razer Deathadder V3 і її налаштування в грі та ОС — навряд чи не найважливіша частина і, чого вже там, навіть килимок під нею. Зручно налаштований конфіг. Системний блок, досить потужний, щоб відтворювати гру в хорошій якості, не напружуючись. Усі складові спрацювалися синергично. В останню чергу, але не останнім за важливістю, згадаю також власний ігровий досвід. З нового стало помітно мірне гудіння на деяких видах зброї. Гудять вже просто при носінні в руках без стрільби Railgun і Lightning Gun. І тепер ще став помітний низькочастотний гул на BFG10K, якого раніше зовсім не чув. Гудіння можна чути не тільки у свого гравця, але також у інших гравців, що несуть в руках ці види зброї. В плані звуку інформативність стала граничною. Топіт, стрибки, стрільба, хто що підібрав на карті. Потрібно тільки звертати на все увагу і діяти за обставинами. І бажано зменшити музику або навіть краще зовсім відключити. Прийдеться вибирати: інформативність чи музика. Разом вони погано поєднуються з зрозумілих причин. На цьому в мене все. Бажаю всім гідної ігрової периферії для гідного геймплею. Не заради читерства, а для підвищення майстерності.