Огляд Monster Hunter Wilds. Спрощення — це не завжди добре

С перших хвилин занурення в Monster Hunter Wilds стає зрозуміло: це не просто чергова глава в культовій серії, а новий етап її еволюції. Новий движок, перероблений підхід до оповідання, покращена бойова система, більш правдоподібна фізика і, вперше в історії серії, проблеми з оптимізацією — все це робить Wilds помітно відмінною від своїх попередниць. Capcom, прагнучи залучити як новачків, так і ветеранів, намагалася знайти баланс між складністю та доступністю, зберігши при цьому дух серії, який змушує гравців повертатися до неї знову і знову. Ми не могли пройти повз нову Monster Hunter, щоб особисто впевнитися в якості однієї з головних ігор 2025 року.

Після неймовірного успіху Monster Hunter: World у 2018 році серія про мисливців на монстрів стала однією з найприбутковіших для Capcom. Не дивно, що видавець вирішив закріпити успіх і спростити більшість ігрових механік для залучення нової аудиторії. Наприклад, у предпоследній частині, Monster Hunter Rise, з'явилися прутожуки (Wirebugs), що дозволяють переміщатися по повітрю та брати монстрів під контроль. Ми, звичайно, очікували, що з введенням у Wilds сейкретів — їздових тварин — гра стане ще простішою, але не припускали, що франшиза перетвориться на сюжетну пригоду.

Сюжетна кампанія в Monster Hunter Wilds вийшла насиченою і якісною за змістом, хоча з іншого боку віддає явною вторинністю, особливо після Monster Hunter: World. В черговий раз Гільдія мисливців вирушає в незвідані землі з метою розкрити якусь екологічну таємницю. Звісно ж, на цій території мешкають монстри, які тримають у страху місцеве населення, а також міфічний Білий привид, довгий час вважався вимерлим. Незважаючи на явні запозичення сюжетних троп з World, нова історія срежисована і поставлена на порядок краще. Це особливо помітно по катсценах і яскравим персонажам, які супроводжують головного героя до самого фіналу.

Основна історія — головна причина зіграти в Monster Hunter Wilds, особливо якщо ви не фанат серії, а полювання на монстрів заради матеріалів для крафту здається вам чужим. З новим движком гра отримала безшовні переходи між катсценами і геймплеєм, завдяки чому пригода відчувається цілісною і безперервною. Розробники навмисно знизили складність, щоб новим гравцям було простіше влитися в ігровий процес і не відволікатися на рутинні дії.

Кампанія вийшла досить короткою в порівнянні з Monster Hunter: Світ, але більш продуманий в плані цікавих ситуацій, ніж Rise. За 15-16 годин ви зможете без жодних проблем дістатися до фінальних титрів. Ніхто не вимагатиме боротися з одним і тим же монстром кілька разів. Усі необхідні ресурси та припаси для крафту видаються в великій кількості, а це означає, що не потрібно мотатися по відкритому світу і інтенсивно гриндити, щоб подолати боса. Наприклад, під час проходження доповнення Iceborne нам доводилося раз за разом збирати палючі перці та інші інгредієнти, щоб завжди мати перевагу над стихійними боссами. У Wilds можна спокійно переходити від однієї місії до іншої, лише зрідка відволікаючись на підтримку спорядження.

З одного боку, спрощення і певне оказуалювання Monster Hunter Wilds дозволяють великій кількості нових гравців «спробувати серію на смак»: оцінити її геймплей без необхідності вираховувати шкоду і витрачати час на виснажливу підготовку до полювання. З іншого боку, ветерани і фанати можуть бути розчаровані відсутністю виклику. Звичайно, це суб'єктивна думка, але ми вважаємо, що Monster Hunter завжди була серією про підготовку до битви і пошук вразливих місць монстра. Це були ігри, де думати головою було не менш важливо, ніж вчасно ухилятися від атак. Саме тому ресурси, здобуті з убитих монстрів, мали цінність, а мисливці з правильною прокачкою і високим рівнем майстерності завжди були бажаними гостями в онлайн-лобі.

Спрощуючи багато ігрових механік, Capcom намагалася мінімізувати рутину і навмисне затягування ігрового процесу. Більше не потрібно стрибати по мисливських таборах перед битвою і виконувати доручення. Усі корисні бафи, які можна отримати від зіль або їжі, тривають помітно довше. Ви можете приготувати їжу в таборі і відразу ж з'їсти її, не переживаючи, що таймер активного бафа закінчиться в момент, коли доберетеся до боса.

Світ гри став безшовним: від палаючого моря до засніжених вершин гір. Усі важливі ресурси завжди знаходяться в видимості, а сюжетні маркери і ключові місця, за рідкісними винятками, розташовані в парі метрів від початку завдання. Світ гри не такий агресивний, як у попередніх частинах, і ви можете спокійно досліджувати всю карту на їздовій тварині, заповнюючи атлас монстрів з вказівкою місць їхнього проживання. В Wilds більше не потрібно брати контракти на вбивство певного монстра. Дозволяється відправитися на полювання самостійно, якщо вам не вистачає витратних матеріалів для крафту нової броні, що суттєво змінює усталені правила серії.

Безумовно, ключовою особливістю Monster Hunter Wilds став незвичайний підхід до реалізації відкритого світу. Так, він вражає різноманіттям біомів і захоплюючими пейзажами, але при цьому цей «відкритий світ» не зовсім відкритий з точки зору свободи переміщення. По суті, це досить просторий, але все ж таки обмежений лабіринт з аренами для битв з монстрами, між якими є безшовні переходи в нові регіони. Так, це красиво, але до рівня графіки і свободи Horizon Zero Dawn зразка 2017 року Wilds явно не дотягує. Це не дивно, адже «серцем» гри став двигун RE Engine, який, хоча й видає соковиту і детальну графіку в лінійних екшенах, не здатен впоратися з великими локаціями і різноманіттям всього того, що потрібно обчислювати. Навіть з урахуванням обмежень в локаціях гра погано працює на сучасних системах, і без технологій масштабування навряд чи змогла б видати стабільну частоту кадрів. Але про це ми розповімо пізніше.

Розробники намагалися максимально урізноманітнити світ, щоб гравці не нудьгували під час вивчення біомів. Наприклад, з'явилися погодні умови, які не тільки змінюють візуальний вигляд локацій, але й впливають на ігровий процес. Так, досліджуючи спекотну пустелю, ви можете потрапити в пилову бурю, яка згодом перетвориться на піщану бурю з блискавками, що вдаряють по поверхні вибуховою хвилею. З зміною погоди з'являються нові можливості для полювання, тому, вивчаючи звички та середовище проживання монстра, ви дізнаєтеся закономірності кожного біома. У будь-якому випадку, з погодними ефектами подорожувати стало набагато атмосферніше. Досліджувати багряний ліс під час дощу — одне задоволення.

Кор-геймплей Monster Hunter Wilds, як ви вже зрозуміли з назви гри, полягає в безперервному полюванні на монстрів. Розробники придумали для нової частини безліч нових істот, які раніше не зустрічалися в приквелах: схожого на ведмедя звіра Дошагуму, що обожнює нападати на гравця в складі невеликої зграї; величезну виверну з довгим змієподібним тілом Джин Дахаада, яка атакує крижаними хвилями; а також восьминогоподібне чудовисько Чорне Полум'я, яке б'є своїми щупальцями по випадковим патернам. Без «класичних» монстрів, звісно ж, не обійшлося. У Wilds повернулися кумедні виверни Ян Кут-Ку, птахоподібні Гіпцероси, які обожнюють прикидатися мертвими, щоб підступно збити мисливця з ніг, а також Блангонги з другої частини і Ратіани з третьої.

Безпосередньо самі битви з монстрами стали помітно зручнішими, комфортнішими і чутливішими в управлінні в порівнянні з попередніми іграми серії. Бойова система вийшла більш гнучкою і поблажливою до помилок гравця. Раніше через тривале програвання анімації потужної атаки можна було легко промахнутися і не влучити по противнику. У Wilds з'явилася функція фокусування, яка дозволяє спрямовувати атаку в сторону, куди дивиться камера. Крім того, вона підсвічує вразливі місця монстрів і трохи «підштовхує» головного героя до об'єкта полювання. Також на деяких з 14 видів зброї з'явилася повноцінна контратака, яка суттєво полегшує життя гравцям, які віддають перевагу великим мечам. З нею значно простіше оглушати монстрів і завдавати величезного шкоди.

З новим режимом фокусування більше не потрібно самостійно шукати слабкі місця монстрів. Гра підкаже, по яких кінцівках потрібно бити противника, щоб у нього відкрилася рана. Ці рани грають ключову роль у боях, адже саме вони дають стопроцентну вразливість, і через них завдається найбільше шкоди. Крім того, у кожної зброї є досить простий у виконанні Фокусний удар з вибуховим шкодою, який в один момент відсікає кінцівку або шматок товстої броні. Іншими словами, більшу частину часу ви будете полювати не на монстрів, а на підсвічені рани на їхньому тілі. Особливої глибини в цьому нововведенні ми не побачили, але боротися з гігантами стало помітно простіше.

Monster Hunter Wilds вийшла занадто «дружелюбною» до гравців. У тій же неодноразово згаданій World ми могли годинами битися з монстром і програти через абсурдну помилку або недостатню підготовку. Грінд — обов'язкова складова геймплейної формули Monster Hunter, без якої неможливо перемогти монстрів. Відсунувши його на другий план, розробники перетворили полювання в безтурботну пригоду, де програти можна лише через неуважність або погану реакцію. Зрозуміло, що Capcom намагалася зробити франшизу привабливішою для нової аудиторії, мінімізувавши складність і спростивши більшість механік. Але з іншого боку, гра не дає того челенджу, який був у попередніх частинах, через що втрачається весь сенс ендгейму з покращенням зброї та створенням міцної броні. І якщо в одиночку боротися ще більш-менш цікаво, то в кооперативі або з комп'ютерними союзниками гра буквально перетворюється на безжальне «побиття» монстрів натовпом.

Все вищеописане стосується не тільки 15-годинної сюжетної кампанії, але й ендгейму. Останній — ключова фішка серії, заради якої гравці і купують кожну нову частину. Вся філософія Monster Hunter полягає в безкінечному гринді ресурсів, з яких потрібно створювати класне спорядження. З ним ви зможете подолати більш сильних монстрів, щоб з їх туш отримати ще більше ресурсів для створення ще більш потужної броні. Замкнуте коло, з якого можна вийти, тільки вбивши всіх противників.

В Monster Hunter Wilds ендгейм спрощений настільки, що особливий сенс у створенні нового спорядження відпадає сам собою. Після проходження всіх побічних квестів і основної кампанії у нас був досить потужний набір броні та зброї, з яким ми без труднощів справлялися з усіма зустрічними монстрами. Зібрати його було досить просто, адже на карті відображаються списки монстрів, з яких гарантовано випадають потрібні для крафту ресурси. І це не просто звичайні шкури та кістки, а рідкісні елементи, за якими в минулих частинах доводилося чимало полювати.

Після вбивства самого складного монстра без жодних труднощів ми задалися питанням: а який сенс у подальшій прокачці в ендгеймі? Хтось, звичайно, скаже, що це потрібно для майбутніх DLC, де з'являться посилені версії істот. Ось тільки часто в доповнення додають нові елементи спорядження, які перевершують усе, що є в оригіналі. Однообразне «задолбування» монстрів по ранах почало втомлювати раніше, ніж закінчилася сюжетна кампанія, а нічого іншого гра запропонувати не в змозі. Ви, безумовно, можете відмовитися від фокусування і спробувати грати за «класичними» правилами, але який у цьому сенс, якщо гра повністю заточена під казуальних геймерів?

Важливо розуміти, що все вищеописане — це бурчання гравця, який провів десятки годин у минулих іграх серії. Якщо розглядати Monster Hunter Wilds як сюжетну пригоду, де в основі лежить концепція полювання на монстрів і перегляд катсцен, то перед нами відмінний проект. У грі є все, що потрібно сучасному геймеру: хороша графіка, видовищні битви, красиві персонажі та відсутність штучного затягування ігрового процесу.

Куди більше засмучує дорожня карта гри, яку продемонструвала Capcom. Monster Hunter Wilds — це в першу чергу гра-сервіс, у яку новий контент має постачатися невеликими порціями. Однак на цю весну розробники анонсували лише одного монстра, а на літо — ще одного. Згодьтеся, занадто мало для ендгейму, заради якого гра і створювалася. Для порівняння: Rise отримала одразу шість монстрів через місяць після релізу. Wilds дуже потрібні сильні супротивники прямо зараз, оскільки ендгейм у поточному вигляді не підходить для підтримки стабільного онлайну. А масштабне розширення в дусі Iceborne або Sunbreak ми отримаємо не раніше наступного року.

Monster Hunter Wilds — це красива за сучасними мірками гра, яка вражає своєю стилістикою та увагою до деталей. Відкритий світ неймовірно різноманітний: від густих лісів і посушливих пустель до засніжених вершин і підземних печер. Кожна локація пропрацьована з особливою ретельністю та увагою до деталей. Хоча розробники не прагнули впровадити революційні графічні технології, візуальна складова впевнено тримається на рівні сучасних AAA-проектів. Особливої уваги заслуговує робота з освітленням: природне світло, відображення та тіні створюють атмосферу, яка буквально занурює в новий невідомий регіон.

Одним з найвражаючих аспектів графіки є пропрацювання об'єктів, особливо в сценах кулінарії. Деталізація текстур м’яса, овочів і соусів, а також анімація процесу приготування — все перетворює моменти відпочинку між полюванням на монстрів на справжнє задоволення.

Персонажі в Monster Hunter Wilds, як завжди у Capcom, виконані на найвищому рівні. Їх моделі виглядають реалістично та приємно, а текстури шкіри, одягу і броні радують деталізацією. Особливо виділяються яскраві та незабутні образи монстрів, які поєднують у собі як страхітливі, так і естетично привабливі риси. Гнучкий редактор персонажів дозволяє створювати унікальних героїв, які не лише виглядають красиво, але й викликають емоційну прив'язаність.

Не можна не відзначити дизайн палико — вірних супутників мисливців. Їх зовнішній вигляд і анімації продумані до дрібниць, що робить їх не лише корисними в бою, але й просто милими.

Однак, незважаючи на всі візуальні переваги, Monster Hunter Wilds стикається з серйозними проблемами в плані продуктивності. Двигун RE Engine, який відмінно справляється з лінійними та компактними локаціями, не готовий до обробки величезних відкритих просторів. Ця проблема вже була помічена в Dragon's Dogma 2, і, на жаль, в Monster Hunter Wilds вона проявляється ще більш очевидно. Навіть на найпотужніших сучасних ПК гра ледве підтримує стабільну частоту кадрів на максимальних налаштуваннях. Гравці повідомляють про регулярні падіння FPS, раптові статери та підлагування, які не завжди вдається усунути навіть за допомогою технології DLSS.

В цілому, Monster Hunter Wilds — гра, яка вражає графікою та деталізацією, але потребує серйозної доробки в плані оптимізації. Однак, знаючи Capcom, не варто розраховувати на серйозні патчі та поліпшення продуктивності. Це буквально неможливо зробити через обмеження движка та вбудовані антипіратські захисти.

***

Monster Hunter Wilds — найпростіша та дружня до гравців гра серії, яка позбулася рутини та рудиментів, раніше відлякували нову аудиторію. Тепер абсолютно кожен може взяти в руки величезний меч і вирушити на грандіозне полювання, не думаючи про гринд ресурсів та тривале планування. Більш гнучка бойова система та режим фокусування забезпечують яскраві та динамічні битви. Новий регіон вийшов найкрасивішим у серії, а велика кількість біомів та погодних умов робить світ насиченим та різноманітним.

На жаль, спрощення ігрових систем негативно відобразилося на ендгеймі, перетворивши його на безглуздий гринд заради гринду. І це, безумовно, головний недолік, який вбиває всю філософію Monster Hunter. Більше немає сенсу грати в кооперативі та створювати нову екіпіровку. Монстри і так слабкі самі по собі, а їх поліпшені версії навіть близько не стоять з противниками з попередніх частин. До того ж на ПК серйозні проблеми з оптимізацією, які навряд чи виправлять патчами.

Monster Hunter Wilds хороша як одиночна гра на пару десятків годин, але абсолютно не підходить в якості лайв-сервісу. Якщо ви фанат серії, то, швидше за все, будете розчаровані контентним наповненням та спрощенням основних механік. А от для новачків це найвдаліший та комфортний спосіб познайомитися з Monster Hunter. Так чи інакше, обом категоріям гравців доведеться чекати релізу доповнення, адже лише з ним Wilds перетвориться на завершену гру з серйозними противниками, різноманіттям та врахуванням усіх побажань основної аудиторії.