Half-Life 2

Продовження-еталон для культової гри. Друга «Халфа» випередила свій час, ставши символом цього самого часу, і, в якомусь сенсі, як і перша частина, визначила вектор розвитку ігроіндустрії.

Здавалося б, ми в ролі того ж мовчазного Гордона Фрімена, також страждаючи на жахливу коридорність, вбиваємо прибульців (але вже не всіх). А робимо це вже не на території Black Mesa, а в цілому місті та приміських місцевостях. З розширенням місця дій глибше та цікавіше став сюжет, з'явилися повноцінні персонажі. Гра «наросла» всім тим, чого їй не вистачало. А який стрибок у плані графіки… Ну і, звичайно, гравітаційна гармата. Куди вже без неї тепер?

Half-Life 2 це шутер від першої особи. Гра поєднує в собі все найкраще, що було в шутерах того часу. У грі шикарна графіка, що захоплює

сюжет, відмінний саундтрек.

Створити цю гру в 2004 - це справді круто. Легендарний шутер від Valve. Тут вам і екшен, і сюжет, і атмосфера. Графіка і зараз виглядає гідно. Half-Life 2 не дасть вам нудьгувати.

Як зараз пам'ятаю, грав собі спокійно з робопсом на задньому дворі, кидався сміттям наліво і направо, як раптом налетіли агресивно налаштовані комбайни, довелося відступати в моторошне місто "Рейвенхольм", де вже як у пісні сплина - Моє серце зупинилося, бо місто те зупинилося. кишив зомбі на кожному розі.

Взагалі Half-life 2 для мене була ідеальною, у кожної локації своя атмосфера, згадуючи той же Рейвенхольм, він уже на довго в душу запал, а саундтреки? Саундтреки взагалі шедевральні під кожну локу, під кожну подію у грі.

Діалоги і дії НПС змушували вірити в те, що це дійсно жива гра, живий світ і живий всесвіт.

Окреме місце у моїй душі гра заробила 10 з 10

Чудова ілюстрація того, як історія про порятунок свого життя переростає у повноцінну театральну постановку, в якій з'являються другорядні персонажі, характери, мотивації... Бездушні NPC стають настільки живими, що їм починає співпереживати, хвилюватися.

З дуже непоганого шутера іра перетворилася на першорядний блокбастер з небалакучим ученим у головній ролі. Але, головне, ми маємо мету.

Подача сюжету змінилася координально, злившись в одне ціле з ігровим процесом, підкидаючи нові проблеми та напрямки для діяльності, змушуючи все далі і далі залазячи в місцеве протистояння.

І наближаючись до спроби спасіння всіх та кожного.