Думка: ви багато пропускаєте, якщо ще не грали в Monster Hunter

Феномен Monster Hunter досить складно пояснити людям, які ніколи не пробували ігри серії. Ну а трейлери та демонстрації геймплею цілком можуть навіть відлякати деяких потенційних шанувальників від франшизи, а не залучити їх: гляне людина на бій з босом, довжиною в цілий годину, і не зрозуміє, як це взагалі може бути комусь цікаво. Саме тому на честь швидкого виходу Monster Hunter Wilds слід все ж розібрати секретну формулу серії і пояснити, чому нова гра і її попередниці заслуговують уваги як можна більшої кількості геймерів.

Дійсно, в Monster Hunter полювання на особливо грізного противника може затягтися на досить тривалий відрізок часу. Однак на практиці нудьгувати взагалі ніколи.

Ми все ж говоримо про бої з одними з найскладніших і цікавих босів за всю історію відеоігор. В тій же Monster Hunter World можна знайти понад 90 (!) монстрів, і майже всі вони кардинально відрізняються один від одного зовнішнім виглядом, анімаціями, набором атак і секретних прийомів, а також характерами і звичками. Вилазка проти літаючого крижаного дракона Велхани зовсім не схожа на полювання на меншого, але куди більш агресивного і спритного Зиногра, що використовує блискавки в якості інструмента самооборони.

До сутички з кожним монстром необхідно попередньо підготуватися: вибрати найкращий билд і запастися ресурсами. Ну а під час самого бою важливо проявляти терпіння і уважність: запам'ятовувати найбільш небезпечні атаки чудовиська, а також намагатися виявити його слабкі місця.

Навіть якщо з сесії в сесію боротися тільки з одним і тим же противником, то геймплей все одно ще довгий час буде залишатися свіжим. Так, перший час надзвичайно цікаво вивчати всі тузи в рукаві 20-метрового монстра, але пізніше починає приносити задоволення повна зміна динаміки, коли ти вже з легкістю домінуєш над, як здавалося раніше, непереможним босом.

Ще варто зазначити, що процес полювання в Monster Hunter — це не якась безкінечна тягомотина, під час якої гравці без зупинки луплять чудовисько і ухиляються від його атак. Ні, є і періоди відпочинку, коли поранений монстр тікає через всю карту, а його необхідно вивчити. Так і навіть під час безпосередньо боїв часто трапляються якісь цікаві речі, що додають непередбачуваність всьому процесу: наприклад, з нізвідки може з'явитися інший монстр, і обидва величезних звіра вступлять у видовищну бійку, зовсім забувши про людей.

У середньостатистичному MH ви знайдете десь 15 видів зброї. Наче небагато як для гри з контентом на сотні годин, так? Однак кожен предмет з цього скромного (принаймні, на папері скромного) арсеналу має вражаючу геймплейну глибину. На освоєння будь-якого виду зброї цілком реально піде тижні, якщо не більше. По суті, обираючи інструмент вбивства, гравець визначає клас мисливця і його роль у майбутніх кооперативних боях.

Більше того, коли змінюєш зброю, складається незвичне відчуття, ніби раптово трансформується жанр всієї гри. Наприклад, коли мисливець вирушає на місію з легким лукоруддям, то Monster Hunter перетворюється на справжній шутер від третьої особи, в якому потрібно вміти прицільно стріляти в вразливі місця монстрів, знати, коли безпечніше всього перезарядитися, і який з 20 типів боєприпасів краще використовувати в поточній ситуації. Якщо ж вибрати неповороткий двосічний меч, то ігровий процес буде нагадувати методичну souls-like, на кшталт тієї ж Dark Souls. А якщо піти на вилазку з глефом комах або двома клинками, то гравець зможе влаштовувати акробатичні трюки в повітрі, під стать Данте з Devil May Cry 5.

У Monster Hunter персонаж зростає в силі не сам по собі, а за рахунок крафту більш крутої екіпіровки. З кожного типу монстра можна зробити унікальний набір броні з певним набором перків, причому предмети з різних комплектів можна комбінувати один з одним, вигадуючи безкінечну кількість билдів.

У цьому плані Monster Hunter нагадує серію Diablo, де потужність персонажа теж, в основному, визначається «шмотками». І, як і в Diablo, в Monster Hunter потрібно багато часу приділяти фарму рідкісних предметів. Правда, весь процес у цьому випадку приносить значно більше задоволення.

По-перше, гравець чітко знає, яких монстрів йому потрібно фармити, щоб отримати заповітну річ. По-друге, процес полювання, як вже було згадано вище, сам по собі настільки захоплюючий, що він рідко здається монотонним. Вирушати на нові вилазки хочеться не стільки заради можливої нагороди в кінці, скільки заради того адреналіну, який відчуваєш у бою, і заради бажання ще краще відточити навички володіння обраною зброєю. Лут — приємний бонус, не більше того.

Незважаючи на те, що ігри Monster Hunter досить суворі і часто карають навіть за найменші помилки, вони розбавляють хардкорність на диво дружелюбною стилістикою і атмосферою.

Це далеко не така серйозна в плані тону серія, як, наприклад, Dark Souls. Герої тут полюють на величезних монстрів посеред мальовничих джунглів або залитих сонцем пустель, а їх помічниками виступають смішні людиноподібні коти. Деякі кумедні анімації, на кшталт приготування обіду, так взагалі навіюють асоціації з диснеївськими мультфільмами. В результаті в світі Monster Hunter приємно перебувати навіть тоді, коли гігантський вогнедишний динозавр двадцять разів поспіль хлеще тебе хвостом по голові.

Одна з головних проблем Monster Hunter полягає в тому, що ви навряд чи зможете швидко сформувати повноцінну думку про ігри серії і зрозуміти, підходять вони вам чи ні. З одного боку, логічна відправна точка для новачків — демо-версія Monster Hunter Rise: Sunbreak, доступна в Steam. З іншого боку, будь-яке демо не дасть в повній мірі відчути весь хаос і веселощі місій високого рангу або ж оцінити прогресію. Тому краще все ж купити на розпродажу повну версію Monster Hunter Rise: Sunbreak або Monster Hunter World: Iceborne.

***

Звісно, почати знайомство можна і відразу з нової гри. Причому не обов'язково для цього викладатися на покупку: якраз стартує відкрита бета Monster Hunter Wilds для всіх бажаючих, яка буде йти по 9 лютого. А потім буде ще другий етап бета-тестування — з 13 лютого по 16-е. В цілому, достатньо часу, щоб хоча б оцінити основи бойової системи. Але, знову ж, в повній мірі шарм Monster Hunter розкривається, на жаль, тільки коли починаєш грати ґрунтовно.

А що думаєте ви? Пробували ігри серії? Сподобалися чи ні? Розкажіть в коментарях.