Що відбувається з цінами на консолі та ігри?

С 1 травня Microsoft підняла ціни на свою ігрову продукцію. Так, бюджетна приставка Xbox Series S на 512 ГБ подорожчала з $300 до $380, а за Xbox Series X на 2 ТБ пам'яті просять вже $730 — більше, ніж за PS5 Pro. Нещодавно, 13 квітня, Sony оголосила про подорожчання PS5 Digital в Європі, Австралії та Новій Зеландії до €500. Ростуть ціни не тільки на приставки та їх периферію, але й на самі ігри. Nintendo першою анонсувала, що Mario Kart World, флагманський реліз студії, коштуватиме $80. Потім і Microsoft повідомила геймерів, що за деякі нові проекти компанії доведеться віддати $80. Чому різко все почало так дорожчати? Розбираємося в матеріалі.

Основна причина останніх подорожчань ігрових систем — тарифна війна. Сполучені Штати ввели додаткові мита на імпортні товари, особливо на продукцію з Китаю, щоб скоротити торговий дефіцит і вирішити питання, пов'язані, на думку поточної американської адміністрації, з недобросовісною торговою практикою. У свою чергу, Китай та інші країни ввели відповідні тарифи. Наслідки взаємного підвищення мит ще не відчуваються в повну силу, проте вже дають про себе знати і викликають невизначеність на ринках. Аналітики прогнозують порушення глобальних ланцюгів постачання.

Експерти також вважають, що технологічний сектор постраждає особливо сильно, оскільки багато електронних компонентів, такі як мікросхеми та друковані плати, виробляються в Китаї або залежать від китайських постачань. Через мита ці деталі дорожчають, що впливає на вартість смартфонів та промислового обладнання, а також, як ми вже наочно бачимо, на вартість приставок.

На фоні торгового конфлікту США та Китаю у вас може виникнути закономірне питання: чому тоді ростуть ціни на ту ж PS5 Digital в Європі, Австралії та Новій Зеландії? Хоча Європа безпосередньо і не бере участі в торговій війні між США та Китаєм, Sony — як і інші корпорації — стикається з ростом витрат на виробництво та логістику по всьому світу. Як вже згадувалося, комплектуючі, які виробляються в Китаї, дорожчають, порушуються ланцюги постачання, коливаються валютні курси.

Крім того, аналітики припускають, що стратегія підвищення цін в Європі може бути спробою компенсувати зрослі витрати без прямого підвищення цін на ринку США, який є для Sony найбільш конкурентним і важливим. Тобто компанія намагається компенсувати збитки від американських тарифів за рахунок інших регіонів, де в неї і так справи йдуть добре.

Але навіть якщо забути про тарифи, то ви напевно помітили, що і без додаткових мит консолі поточного покоління якось не особливо поспішали падати в ціні, незважаючи на те, що їм вже майже п'ять років. Це саме по собі безпрецедентно: раніше ігрові системи ставали помітно дешевшими в міру консольного циклу. Наприклад, PlayStation 3 на релізі коштувала $599 за версію на 60 ГБ пам'яті, однак вже через три роки вийшла PS3 Slim на 120 ГБ за $299. Чому подібне не сталося з тією ж PlayStation 5?

Відповідно до одного з можливих пояснень, проблема — у розмірах чіпів. Раніше їх зменшення дозволяло знижувати ціни на консолі з часом, але сучасні чіпи вже настільки малі та складні, що подальше зменшення розмірів майже не впливає на собівартість. В результаті ті ж Sony і Microsoft більше не можуть розраховувати на традиційні зниження цін протягом покоління, і консолі залишаються дорогими.

Інша версія, чому ціни на приставки або ті ж відеокарти не падали до всієї історії з митами, — бум ІІ-технологій. Нейромережі використовують для навчання та роботи графічні адаптери, а Taiwan Semiconductor Manufacturing Company (TSMC) — основний виробник чіпів для AMD, NVIDIA та Apple — має обмежені виробничі потужності. Оскільки чіпи для ІІ приносять набагато більше прибутку, ніж споживчі процесори, TSMC віддає пріоритет саме таким замовленням.

Загалом, нещодавні стрибки цін Xbox і PlayStation пов'язані з торговою війною між США та Китаєм, і пристрої цілком можуть продовжити дорожчати, якщо ситуація з тарифами загостриться. Однак навіть якщо завтра торговельна війна раптово закінчиться, не варто чекати сильного зниження цін на приставки, адже залишиться фактор дефіциту чіпів: виробничі потужності зайняті випуском чіпів для ІІ.

Як тільки Nintendo анонсувала, що за Mario Kart World доведеться віддати $80, практично всі індустріальні аналітики зійшлися на думці, що інші великі видавці також швидко піднімуть ціни на свої ігри. Що цікаво, $80 — це насправді не нова стандартна ціна всіх майбутніх ексклюзивів Nintendo, а скоріше виняток. Наприклад, ціна Donkey Kong Bananza, яка виходить після Mario Kart World, залишається на рівні $70. Президент американського підрозділу Nintendo Даг Баузер (Doug Bowser) в інтерв'ю таким чином пояснив нову цінову політику компанії:

Хоча Nintendo і не планує продавати всі ігри за $80, одного лише нового цінника на Mario Kart World, здається, виявилося достатньо, щоб подолати певний психологічний бар'єр. І ось вже Microsoft оголосила, що деякі з її ігор, які виходять наприкінці року, також коштуватимуть $80.

Наскільки підвищення цін на ігри виправдане? Провідні експерти давно попереджали, що це неминуче станеться. Розробка ААА-проектів стала занадто дорогою. Бюджети зросли настільки, що деякі значно перевищують $300 мільйонів з урахуванням витрат на розробку та маркетинг. Також не слід забувати про інфляцію та економічні проблеми, які лише погіршуються через ту ж тарифну війну. У нових умовах компанії змушені коригувати ціни, щоб зберегти прибутковість.

Інша справа, що далеко не всі розробники та індустріальні аналітики згодні з тим, що бюджети в $300 мільйонів — це нова норма, з якою слід змиритися. Багато хто вважає, що видавці самі загнали себе в кут, виділяючи такі кошти на розробку ААА-ігор, коли можна було обійтися в рази меншими витратами. У своїй недавній статті для Bloomberg журналіст Джейсон Шрайер (Jason Schreier) навів у приклад Clair Obscur: Expedition 33, Blue Prince та Split Fiction як відмінні ігри з нероздутих бюджетів і, відповідно, адекватними цінами.

Звісно, з усіма цими новинами може здатися, що майбутнє ігрової індустрії виглядає похмуро. Особливо коли неможливо дати точний прогноз, як події будуть розвиватися далі. Але найімовірніше, що зростання цін просто призведе до того, що геймери стануть більш критично вибирати ААА-релізи, що виправдовують $80, частіше купувати проекти середнього бюджету на кшталт Clair Obscur: Expedition 33 і більше покладатися на свої беклоги та підписки на кшталт Game Pass.

А ще, судячи з усього, гравців стане складніше переконати в необхідності оновити консоль або ПК, якщо ціни на ігрові пристрої та комплектуючі продовжать зростати. Тому не виключено, що нинішнє покоління може затягнутися довше, ніж планувалося спочатку.

А що думаєте ви? Наскільки вас турбує зростання цін на улюблене хобі? Розкажіть у коментарях.