Огляд гри «Пригоди Капітана Блада». Кусочок епохи покоління Xbox 360

Не встигла Bethesda повернути нам 2006-й з ремастером Oblivion, як тут несподівано виплила ще одна релікт з нульових. «Пригоди Капітана Блада» (Captain Blood) — легендарний слешер-довгобуд, який зовсім трохи не дотягнув до релізу в 2010-му і зник з радарів індустрії разом з командою розробників. І ось, через 22 роки з початку розробки, гра несподівано вийшла офіційно. Це, звичайно, трохи дивний реліз, адже чотири роки тому готовий і працездатний билд «Капітана Блада» був викладений в інтернет, і практично кожен геймер, якому хотілося доторкнутися до реліктів «російського геймдева», зробив це ще тоді. У будь-якому випадку, ми протестували фінальну версію продукту і ще раз переконалися: російська ігрова індустрія дійсно мала колосальний потенціал, здатний вивести її в лідери ринку — якби не руйнівний удар фінансової кризи 2008 року.

Складно навіть повірити, що «Пригоди Капітана Блада» почали створювати ще в далекому 2003 році. Розробкою займалася не безвісна компанія «Акелла», яка ще до Postal 3 і Swashbucklers: Blue vs. Grey намагалася покорити консольний ринок. Це повинна була бути най«зручніша» версія «Корсарів», але з сюжетом відомого пригодницького роману «Одісея капітана Блада» (Captain Blood: His Odyssey). Більшу частину ігрового часу користувачі повинні були брати участь у морських битвах і ближньобойних сутичках на лінійних локаціях. Едака Assassin's Creed 4: Black Flag, але без відкритого світу і питання на карті.

Новий амбіційний проект повинен був вийти на оригінальній Xbox і PC. Але через постійні ротації кадрів і головних дизайнерів гра потрапила в виробничий ад, і в результаті було прийнято рішення почати роботу заново. У «Одісеї капітана Блада» змінився візуальний стиль, який лише віддалено нагадував «Корсарів», а зовнішній вигляд героя став більше схожим на те, що ми побачили на релізі. Геймплей став більш динамічним і жорстоким. Невооруженим оком видно, що розробники надихалися серією God of War. На жаль, всього через рік з проекту знову почали йти ключові розробники, через що його вирішили заморозити до кращих часів.

У 2006 році «Акелла» взялася в третій раз за роботу з чистого аркуша, але цього разу хотіла довести її до кінця. У проекту суттєво змінився візуальний стиль, а геймдизайн був повністю вибудуваний навколо жанру Hack and Slash. Хоча, судячи з релізної версії, у розробників вийшов скоріше Beat 'em up, але про це ми детальніше розповімо трохи пізніше. Також «Акелла» домовилася з закордонним видавництвом Playlogic Entertainment про випуск гри на північноамериканському ринку. В кінцевому підсумку продукт перейменували в «Пригоди капітана Блада», а його реліз мав відбутися в 2007-му на PC та Xbox 360.

Але минув ще один рік, і у «Акелли» та Playlogic раптово виникли розбіжності. Незадовго до конфлікту Playlogic виграла права на Ancient Wars: Sparta у російської студії World Forge, після чого спробувала провернути подібне з «Пригодами капітана Блада». «Акелла», швидше за все, не горіла бажанням витрачати кошти на судові тяжби, тому продала внутрішню студію, яка відповідала за розробку, компанії 1С. Реліз проекту перенесли ще на один рік через масштабну витік кадрів. Майже половина від початкового складу команди покинула офіс. До 2010 року гру доопрацьовували залишилися в студії співробітники, після чого майстер-диск з готовим продуктом передали видавцеві. Однак на прилавки «Пригода капітана Блада» так і не потрапила. Playlogic банально збанкрутувала рівно через місяць після того, як отримала на руки готовий білд. В мережі є ще чимало чуток з усілякими причинами скасування релізу, але факт залишається фактом — про гру просто забули.

В підсумку «Капітан Блад» просто зникла з інфополя аж до 2021 року. З рештою історією ви вже напевно знайомі. Готовий білд був опублікований в інтернеті для вільного скачування, а трохи пізніше з'явився і весь вихідний код. І що найцікавіше, в 2024 році польське видавництво SNEG анонсувало офіційне перевидання гри в Steam і на консолях.

«Пригоди капітана Блада» — це гра, яка повинна йти в комплекті з історією розробки, адже тільки в такому вигляді вона набуває найбільшої цінності. Проект пережив розробника і видавця і міг назавжди залишитися у вигляді «привида» геймдева нульових, але в підсумку добрався до заповітних прилавків цифрової дистрибуції. Звичайно, за 15 років від початкової дати релізу «Капітан Блад» занадто сильно застаріла в технологічному плані, але з точки зору геймплею це раритет з механіками найпопулярніших ігор епохи Xbox 360.

Сюжет після трьох глобальних перезапусків розробки вже мало що має спільного з першоджерелом у вигляді книги. Капітан Пітер Блад разом із помічником Уолтом вирішують стати каперами на службі у англійської корони і за досить солідну винагороду цілком легально перебити полчища іспанців. Але не встигають вони до кінця продумати свій грандіозний план, як на таверну, де перебувають наші герої, нападають ті самі іспанці. Після цього починається епічний забіг по гавані з вбивством натовпів супротивників і захопленням корабля зі стандартними для кінця нульових QTE-механіками. Розібравшись з противниками та захопивши корабель, Блад з помічником знаходять у трюмі захопленого англійського радника, у якого пірати вкрали доньку. Аристократ пропонує головному герою угоду: врятувати дівчину в обмін на каперство з дуже вигідними умовами. Протагонист, звісно ж, погоджується і вирушає в пригоду.

А далі — класична історія з відвідуванням піратського острова, захопленням форту, зрадою, захопленням губернатора, абордажем іспанського корабля і, звісно, масштабним захопленням Картахени. Катсцени непогано виглядають навіть сьогодні, а безліч жорстокості та «сміливих дій» головного героя віддають ностальгією про минулі часи, коли ігри створювалися без жодних морально-етичних обмежень. Проходження сюжетної кампанії відбувається досить швидко і не встигає набриднути.

«Пригоди Капітана Блада» — дуже затишна та по-справжньому піратська гра з масштабними морськими битвами, карикатурними злодіями, класичними стереотипами (і це не мінус) та безліччю видовищних сцен. Основна історія сприймається як фільм «категорії Б», який не претендує на почесні нагороди, але при цьому виконує свою справу — розважає. Під час проходження ми не раз задумувались, що така пригода була б як не можна до речі в Sea of Thieves, де є цікаві ігрові механіки, але немає хороших пригодницьких сюжетів.

«Пригоди Капітана Блада» — досить одноманітний Beat 'em up, який хоче бути Hack and Slash, але через відсутність фантазії у розробників не може похвалитися унікальними механіками та ситуаціями. Практично всю гру ви повинні бігати по лінійним локаціям і вбивати натовпи противників досить скромним набором способів. Блад вміє швидко і спритно махати величезною саблею, виконувати крихітні комбінації, стріляти з пістолета, добивати противників однією кнопкою і кидати гранати. У певний момент гравець може включити режим люті, як у класичній трилогії God of War, і ще ефективніше м’яти натовпи противників, не отримуючи при цьому шкоди.

Незважаючи на загальну простоту механік і досить застарілі анімації в бойовій системі, «Пригоди Капітана Блада» граються досить жваво. По-перше, як і належить хорошому клону God of War, проект вийшов дуже жорстоким: кров ллється на екран, головний герой відрубує голови та топче їх своїм черевиком, крокодили їдять злодіїв, а жінки-антагоністи не залишаються безкарними за злочини. Все, за що ми любили ігри епохи Xbox 360, тут є в повному обсязі. По-друге, на локаціях розкидано різне озброєння, яке робить бої більш динамічними та різноманітними. В-третіх, незважаючи на скромну кількість здібностей, Блад у процесі проходження може прокачувати навички та покращувати характеристики за рахунок зібраних з вбитих супротивників монет, дозволяючи гравцеві самостійно вибирати спосіб проходження: агресивно рубати всіх без оглядки чи активно спамити ухиленнями з блокуванням вхідних атак.

На перших порах може здатися, що «Пригоди Капітана Блада» — дуже проста гра. Рівні проходяться досить швидко, а перший бос не представляє жодної загрози. Але вже з другої локації починається різкий зріст складності. Там вже не можна просто натискати на кнопку добивання, щоб подолати всіх ворогів з одного удару. Вам доведеться використовувати весь наявний у героя бойовий потенціал. В якийсь момент ворогів стане настільки багато, що вони будуть буквально затоптувати вас і не давати провести навіть найпростішу комбінацію.

Босів у грі всього кілька штук, але битви з ними винахідливі та цікаві. Окремо варто похвалити грамотно вписані в битву QTE. Вони, звісно, виконані не настільки круто, як битва на ножах з Resident Evil 4, але на фоні все тієї ж God of War — дуже гідні. А фінальний бос вийшов настільки складним, що в нас під кінець втомилися руки від великої кількості натискань на кнопки. І так, оскільки гра спочатку розроблялася під консольний ринок, то й проходити її на PC краще з геймпадом.

Окрім безкінечної різанини на різноманітних локаціях, вас періодично будуть розважати стрільбою з гармат по кораблях, проходженням пасток і невеликими завданнями — тараном дверей, знищенням морти, винищенням хвиль ворогів, перемиканням важелів. Такіх епізодів у грі небагато, але вони непогано вплетені в основний ігровий процес і роблять проходження менш одноманітним.

Звісно, важливо розуміти, що ми зараз порівнюємо «Пригоди Капітана Блада» з іграми, які виходили в епоху Xbox 360 у схожому жанрі. Якщо оцінювати проєкт виключно за сучасними стандартами, то це міцний середнячок з інді-сектора. Тому для нового покоління гра може здатися занадто застарілою, одноманітною та необґрунтовано складною.

«Пригоди Капітана Блада», на жаль, не вино, яке з роками стає тільки краще. В індустрії немало ігор, які можна спокійно перепроходити через 20-30 років, але цей Hack and Slash просто не дає унікального досвіду і якоїсь родзинки, за яку гру варто рекомендувати всім і кожному. Просто дуже міцний середнячок, зібраний з усього, що тоді було популярно у консольних гравців. І якби він вийшов у 2010 році, то, напевно, отримав би теплі оцінки преси і позитивні відгуки гравців.

Незважаючи на свій поважний вік, «Пригоди Капітана Блада» відмінно збереглися завдяки тому, що розробники в якийсь момент відмовилися від реалістичної картинки на користь стилізації. А стилізація, як ми вже не раз говорили, з роками не застаріває. Гра виглядає як сюжетна пригода у всесвіті World of Warcraft, яким арт-директор, напевно, і надихався. Як мінімум, у дизайні персонажів, деталізації оточення, нереалістичних пропорціях і геометрії локацій прослідковуються явні схожості.

Все, що стосується арт-дирекшну, виконано на високому рівні. Окремо хочеться похвалити художників, які створили цікаві локації і дизайн супротивників. Гра сама по собі досить коротка, тому візуально не встигає набриднути. Звісно, технологіями вона явно не дотягує до сучасних стандартів, але на відміну від злитого біла в повноцінному релізі немає «мильного» фільтра, та й текстури більш високого розділення.

Про оптимізацію навіть говорити нічого. Гра з 2010 року, тому працює прекрасно на будь-яких збірках. Лагів, багів і помилок ми не зустріли за все проходження.

***

«Пригоди Капітана Блада» — ще одна «машина часу», яка дає сучасним гравцям можливість зануритися в консольний гейминг кінця нульових. Це досить хардкорний Hack and Slash у піратському сеттінгу без якихось унікальних механік і ідей, але який навіть у такому вигляді грається цілком весело і задорно. Навіть зараз! Проект досить швидко проходиться, годин за п’ять, і розважає клішованим, але кумедним сюжетом і надмірною жорстокістю, яка була стандартом ігор Xbox 360.

Ймовірно, сучасна аудиторія гру не оцінить, адже вимоги до релізів за 22 роки сильно змінилися. Але якби вона вийшла в 2010-му, як і планувалося спочатку, то однозначно отримала б своїх фанатів. Для нас же це релікт, який наочно показав, яких успіхів змогла б досягти російська ігрова індустрія, якби не стався глобальний економічний кризис у 2008 році. Але історія, як відомо, умовного способу не знає.