Огляд гри Ghost of a Tale

«На початку було зелене полум'я. Сила, позбавлена свідомості і поглинаюча все на своєму шляху. Створіння нашого світу давали йому відсіч, але гинули одне за одним і воскресали маріонетками смарагдового вогню. І лише щури боролися до останнього, поки не загасили зелене полум'я в Периклавській долині». Так починається пролог «Призрак Сказки».

Ви починаєте гру мишеням на ім'я Тіло, який у ході сюжету буде шукати свою дружину Мерру. Ваша миша не воїн, вона менестрель і за спиною носить свою лютню, скористатися якою можна лише в ході сюжету в діалогах, виконуючи пісні. Вас посадили в підземну в'язницю за повстання, про що далі можна дізнатися з записки перед камерою. Ви прокидаєтеся на відкидних нарах, бачите перед собою залишену троянду (колекційний предмет, що збирається по всій карті), ключ від виходу з в'язниці і записку про те, як вас вже чекають нагорі.

Відкритий ігровий світ повністю безшовний, окремих локацій у ньому немає. Це означає, що завантаження гри відбувається тільки на самому початку при запуску і більше ніде, при цьому гра не вимагає обов'язкової установки на SSD, а локації різноманітні. Гра зроблена на рушії Unity. А світ тут досить великий, але не відразу повністю доступний. У ході сюжету ми можемо просуватися все далі через раніше недоступні решітки і двері. Після відкриття яких у багато локацій можна увійти з різних сторін і обходних шляхів. Локації різноманітні і досить лабіринтові. Підземелля, вежі, внутрішні двори фортеці, ліси і узбережжя зовні. Все середньовічне оточення добре опрацьоване і різноманітно деталізоване. Орієнтуватися в ньому непросто, незважаючи на наявність карт місцевості. Вони малозначущі. Шляхи доведеться запам'ятовувати мимоволі, метаючись туди-сюди і виконуючи завдання. Потрібно проявити пам'ять і уважність для орієнтування на місцевості, щоб не блукати без толку. Місцями з цим може допомогти рух камерою, яка тут від третьої особи. Сюжет пародіює епоси тієї епохи. Сказання і балади про мандрівників-мореплавців з їх відкриттями, про героїв-рицарів з їх славетними походами і завоюваннями. Лише замість людей тут миші, щури та інша живність. Перед персонажами рухається буквально кожна травинка, яку вони зачіпають. Гарно зроблене освітлення, що під землею від внутрішніх джерел, так і зовні в різний час доби, які змінюються досить швидко, швидше реального часу. Проникаючі промені в трохи затуманеній і розмитій перспективі здалеку створюють привабливу картину в прямому і переносному сенсі. Але наскрізні промені через будівлі і трохи з-під землі виглядають дивно. Явна недоробка. У грі присутня інструментальна музика з кількох треків, що програються за випадком, не рахуючи збірника пісень самої миші-менестреля, виконуваних у діалогах з іншими персонажами. Вся музика в тому ж середньовічному дусі.

Невелика наївність виглядає в схованках у скринях і навіть у відкритих бочках майже перед самим носом у стражників (але не на виду у них, що вже добре), а також фокуси з перевдяганням, де вас в упор не впізнають персонажі, з якими ви раніше вже спілкувалися до перевдягання. Проте всі миші і щури схожі як на одне обличчя. На те вона і казка, але, як не дивно, на геймплей це негативно не впливає, геймдизайн добре продуманий. У характеристиках жанр гри позначають як стелс-екшн, що від істини недалеко. Лише в певних видах костюмів стражники менше звертають уваги на гравця. Але їх ще потрібно спробувати знайти, зазнаючи інших труднощів при їх носінні. Тому перевдягатися доведеться часто. Окрім стелс-екшена, ця гра в значній мірі квест, в яких все як зазвичай: сходи туди, принеси те, поговори з тими і тому подібне, але є винятки з загадками, де доведеться пошукати і трохи подумати над рішенням. Оскільки в грі присутня рівнева прокачка персонажа, то рекомендується проходити не тільки основні завдання, а взагалі всі. Крім того, за них можна отримати корисні предмети і вміння для свого ігрового персонажа. Як і взагалі просто так ради процесу гри.

Діалоги влаштовані так, що всі варіанти за раз перечитати не вийде, а повторно їх може не бути. Але ця особливість з діалогами для багатьох ігор характерна. Якщо хочете заморочитися, це неважко зробити з швидкими збереженнями і завантаженнями в багатьох місцях на карті. Перед збереженням потрібно сховатися: залізти в скриню, бочку або під стіл. Також гра зберігається після будь-якого діалогу з персонажем, який зазвичай завжди доступний для включення вже після розмов.

Як підсумок, чудово опрацьована гра без багів, за винятком вище згаданих закатних або сходових променів з-під стін, що анітрохи не заважає грати і, в певному сенсі, навіть додає казкової атмосфери. Видно, що проект не високобюджетний і не намагається ним здаватися, але що є — зроблено добре.