«Потрібно більше золота!» Про що розповів Джейсон Шрайер у книзі про компанію Blizzard

В 2025 році вийшла нова журналістська праця Джейсона Шрайера (Jason Schreier), яка присвячена Blizzard Entertainment. У його книзі вас чекає безліч цікавих подробиць про розробку Warcraft, Diablo, Starcraft та Overwatch. З нашої статті ви дізнаєтеся про найцікавіші моменти цієї книги.

Джейсон Шрайер — відомий ігровий журналіст, який з 2011 по 2020 роки працював у Kotaku, а потім перейшов у Bloomberg. Він запам'ятався цікавими статтями, розслідуваннями та любопитними інсайдами, які часто виявлялися правдою. Окрім цього, він написав кілька книг про ігрову індустрію. Серед них «Кров, Піт і Пікселі» (Blood, Sweat, and Pixels: The Triumphant, Turbulent Stories Behind How Video Games Are Made) та «Натисни Reset» (Press Reset: Ruin and Recovery in the Video Game Industry). Вони являють собою збірники історій про розробників, які проходять через серію труднощів, щоб врешті-решт випустити проект своєї мрії або ж залишитися ні з чим.

Тут хочеться додати особисту думку автора цих рядків. Я читаю всі книги про ігрову індустрію, які виходять українською мовою. Серед них трапляються і відверто нудні роботи. Але праці Джейсона Шрайера хочеться порекомендувати всім, хто хоч трохи цікавиться відеоіграми. Вони завжди містять цікаву інформацію і легко читаються.

Англійська назва книги Джейсона Шрайера — Play Nice: The Rise, Fall, and Future of Blizzard Entertainment («Грайте добре: Зліт, Падіння та Майбутнє Blizzard Entertainment»). На обкладинці української версії монографії написано «Потрібно більше золота». І це той рідкісний випадок, коли переклад вийшов не гірше оригіналу. Перед нами посилання на мемну фразу, яку вимовляв робочий-аколіт з Warcraft 3: Reign of Chaos. Крім того, вона відображає політику Blizzard і Activision, яка призвела до сумних наслідків.

Перед нами повна історія компанії, від її появи 8 лютого 1991 року і до 2024 року. Вона заснована на інтерв'ю з трьома сотнями людей, серед яких колишні та нинішні співробітники Blizzard і Activision, а також з людьми, пов'язаними з цими компаніями.

Эта книга починається не з 1991 року, коли була заснована Blizzard, а з сьогоднішнього дня. Точніше, з листопада 2023-го, коли писався основний матеріал. Саме тоді відбувся останній на даний момент BlizzCon, захід, який присвячений іграм компанії. Після трирічної перерви через пандемію коронавірусу він здавався поверненням свята. Знову в виставковому залі Anaheim Convention Center зібралися однодумці, які проводять ночі безперервно на полях битв в World of Warcraft та Overwatch. Здавалося б, все точно так само, як і раніше.

Але є один маленький нюанс, на який далеко не всі звернули увагу. Організаторам не вдалося продати всі квитки на виставку. Відчасти це пов'язано з їхньою високою вартістю, однак головна причина — падіння інтересу гравців до проєктів Blizzard. До 2023 року компанія, яка раніше випускала тільки хіти, виявилася прохідною студією. Провали Diablo Immortal, Warcraft 3: Reforged та Overwatch 2 зіпсували її репутацію, а численні скандали відштовхнули багатьох гравців. По суті, ті, хто все ж таки прийшов на BlizzCon-2023, зробили це за старою пам'яттю або в надії на диво та нові анонси.

Багато ігрових студій 80-х і 90-х років являли собою клуби фанатів відеоігор, які буквально жили віртуальними світами. Blizzard — не виняток. Її співробітники проводили багато часу за Dune 2, першою повноцінною стратегією в реальному часі. Однак навіть найскладніші тактики, які вони вигадували, здавалися не особливо потрібними, адже боротися в будь-якому випадку потрібно було проти штучного інтелекту. Ідея влаштувати бій по мережі призвела до того, що вони зайнялися своєю власною грою в цьому жанрі. Вона отримала назву Warcraft: Orcs & Humans.

Blizzard іноді докоряють, що вона не внесла в ігрову індустрію нічого нового, а лише грамотно використала чужі ідеї. На нашу думку, це перебільшення. Наприклад, перша Warcraft додала в RTS повноцінний мультиплеєр, завдяки чому стратегії стали значно популярнішими, ніж раніше. Ефект можна порівняти з появою режиму deathmatch з оригінального Doom.

Між Blizzard та Westwood Studios, авторами Dune 2 та Command & Conquer, виникло суперництво. Обидві компанії випускали першокласні стратегії в реальному часі, тому зіткнення інтересів здавалося неминучим. Це виражалося, зокрема, і в ледь помітних пасхалках, які через роки здаються неочевидними. Одну з них ми розглянемо в цій статті.

У першій Red Alert одним з найсильніших юнітів Союзників стала Таня, дівчина, яка вбивала будь-якого піхотинця одним пострілом і вміла знищувати будівлі. У розробників з Blizzard виникла асоціація з фігуристкою Тонєю Хардинг (Tonya Harding). У 1994 році на її суперницю Ненсі Керріган (Nancy Kerrigan) було скоєно напад. Ця історія греміла на всю країну. А оскільки Westwood назвали персонажа Танєю, Blizzard вирішили дати своїй героїні прізвище Керріган, а в якості імені вибрали Сару.

Історії цих фігуристок присвячений фільм «Тоня проти всіх» (I, Tonya) з Марго Роббі (Margot Robbie) в головній ролі.

Спочатку Battle. Net запускався в 1997 році як мультиплеерний сервіс першої Diablo. Він відразу здобув популярність, тому його функціонал швидко розширювався. Серед пропозицій прозвучала ідея продавати на ньому проекти сторонніх видавців. Однак керівництво відповіло відмовою. Це здавалося занадто складним з юридичної точки зору. Однак, в теорії, ми могли отримати аналог Steam за кілька років до появи інтернет-магазину Valve. І ще велике питання, як змінилася б ігрова індустрія, якби такий грандіозний проект належав Blizzard.

В кінці 90-х і на початку нульових Blizzard була компанією з бездоганною репутацією. Кожен її проект виявлявся справжнім хітом. Але World of Warcraft перевершила найоптимістичніші прогнози, адже в неї грали мільйони людей. Причому людям доводилося купувати повну версію, а потім кожен місяць продовжувати підписку за окрему плату. Гроші в Blizzard потекли рікою.

Тим дивніше було дізнатися, що в компанії почалися масові звільнення. Ті самі люди, які «кранчили» днями і ночами, після успішного релізу замість преміювання були скорочені. Деяких з них згодом запросили назад, але з помітним зниженням зарплати.

Ті співробітники, які залишилися працювати в Blizzard, також дізналися, що отримуватимуть менше, ніж раніше. А коли виникли питання до керівництва, їм заявили: «Ви працюєте за ідею!». Це вкрай цинічна фраза стосовно власних співробітників. Багато з них дійсно хотіли влаштуватися працювати в студію, яка випустила їхні улюблені відеоігри. Але ніхто й не міг припустити, що комерційний успіх нового проєкту призведе до скорочення зарплати та звільнень. Більше того, незабаром вони дізналися, що в інших видавництвах платять набагато більше.

У грудні 2007 року було оголошено про об’єднання Activision та Vivendi Games, до складу якої входила Blizzard Entertainment. У переговорах активну участь брав Боббі Котик (Bobby Kotick), генеральний директор Activision. Він запевняв, що нічого не змінюватиме, адже компанія і так прибуткова. «Навіщо різати курку, яка несе золоті яйця?», — заявляв топ-менеджер. Проте це виявилося неправдою.

На ранньому етапі свого існування Blizzard керувалася правилом — розробникам дають стільки часу, скільки потрібно, щоб реалізувати їхні ідеї. В результаті, нові ігри створювалися довго, але вони виявлялися відмінними. У Боббі Котика підхід інший — з будь-якої серії потрібно витиснути максимум грошей. Багато з них перейшли на щорічний цикл виробництва, через який співробітники не встигали впровадити щось нове, вигорали і залишали компанію. Ця схема непогано спрацювала з Call of Duty здебільшого через велику кількість студій, які над нею працюють. Усі інші, наприклад, серії Tony Hawk's Pro Skater та Guitar Hero, ставали гіршими з кожною частиною, що безпосередньо відбилося на продажах. А як тільки вони падали, видавець втратив до них інтерес.

Протягом усього часу, поки Боббі Котик управляв справами Activision Blizzard, він вимагав, щоб нові доповнення до World of Warcraft виходили ще частіше. Інші проєкти його мало цікавили. Продажі Diablo 3 досягли 30 мільйонів екземплярів, але цей напрямок здавався неперспективним, адже користувачі робили покупку один раз, а не платили видавцям кожного місяця. В результаті, було скасовано друге доповнення для цієї гри, а також поставлено хрест на подальшій долі Starcraft. Та й в цілому акцент почав зміщуватися в бік онлайн-ігор, де можливі мікротранзакції в дусі дилогії Overwatch та мобільної Diablo Immortal. Навіть заплановані одиночні кампанії скасовувалися, адже видавець не бачив сенсу витрачати на них ресурси.

Чудові продажі Diablo 3 — результат високих очікувань і тривалої підтримки з планомірним усуненням багів і неоднозначних механік. Однак на старті проєкт був у поганому стані. Це викликало розчарування у тих, хто чекав третю частину протягом довгих одинадцяти років.

І свою злість фанати виллють на геймдиректора гри Джея Уілсона (Jay Wilson). Чоловіка звинувачували у всіх гріхах і навіть погрожували розправою за те, що він «знищив Diablo». Йому довелося звертатися в ФБР за допомогою, а дружина викликала поліцію щоразу, коли хтось підходив до їхніх дверей. Сім'я турбувалася за його життя, коли Джей виходив з дому. Як результат, він впав у депресію і отримав серйозний психологічний розлад, наслідки якого проявилися через багато часу. Навіть перспектива роботи над новим проєктом під назвою Avalon його не радувала. У 2016 році він покинув Blizzard і збирався піти з ігрової індустрії.

Лише в 2023-му він разом з Джуліаном Лавом (Julian Love), який працював над Diablo Immortal і Diablo 4, оголосив про створення нової ігрової компанії Gas Giant Games.

Чи могли подібні загрози бути втілені в реальність? Складно сказати. Але ми нагадаємо, що Джона Леннона (John Lennon) з The Beatles вбив його колишній фанат чотирма пострілами з револьвера.

Як і багато онлайн-ігор, World of Warcraft з часом змінювалася і перетворювалася. Розробники були впевнені, що всі зміни на краще, тому ігнорували прохання фанатів надати можливість пограти в класичну версію WoW зразка 2004 року. В результаті ентузіасти зробили це самі. В 2015 році був запущений неофіційний сервер Nostalrius, який незабаром був закритий за порушення авторських прав. Поклонники були в гніві.

Проте цей інцидент вплинув на плани Blizzard — через півтора року анонсували World of Warcraft Classic, яка представляла собою найпершу версію гри. Тоді керівництву студії ще здавалося, що фанати швидко в ній розчаруються. Але цього не сталося. Вона здобула популярність і витримала перевірку часом, тому пізніше були перевидані доповнення Burning Crusade і Wrath of the Lich King.

Звісно, це далеко не все, що є в книзі Джейсона Шрайера. Епопея з Dota 2 і невдача з Heroes of the Storm, неоднозначна реакція на Diablo Immortal, провал Overwatch League, численні скандали — з усім цим ми рекомендуємо ознайомитися особисто. Повірте, воно того варте.

А вам подобається творчість студії Blizzard? Чи ви встигли в ній розчаруватися? Діліться думками в коментарях!