Привіт, юзери VGTimes або гості, які переглядають статті та вивчають новини.
Сьогодні ви побачите статтю про те, як Жовта сімейка Симпсонів та їх злісні вороги Гриффіни порівнюються або «хто на кого схожий».
Погнали!
Якщо ти хоч раз дивився «Симпсонів» або «Гриффінів», то напевно помітив, що ці два шоу ніби родичі. Вони різні, але щось у них змушує відчувати, що вони вийшли з одного котла. Я от нещодавно переглядав пару епізодів і вирішив розібратися, в чому ж їхня схожість. Давай розберемо, що робить ці мультсеріали такими схожими, але при цьому такими унікальними.
І «Симпсони», і «Гриффіни» будуються навколо типової американської (навіть трохи снгшної) сім'ї. У обох сімей є свої дивності, але в основі — знайома структура: тато, мама, діти і купа побутових проблем. Гомер Симпсон — ледачий, люблячий пиво робітяга з атомної станції. Пітер Гриффін — теж не геній, вічно потрапляє в дурні ситуації. Обидва — не найвідповідальніші батьки, але десь в глибині душі люблять своїх близьких. Мардж і Лоіс — дружини, які намагаються тримати сім'ю в узді, хоча у кожної свій підхід. Мардж більш терпляча і традиційна. Лоіс ж може бути і суворою, і трохи божевільною. Діти теж схожі: Барт і Кріс — хуліганисті підлітки, Ліза і Мег (Мег, як вам зручно) — розумні, але часто недооцінені, а малюки (Меггі (Меггі, теж як вам зручно) і Стюї) додають свої дивні нотки.
Ця структура — не просто збіг. Обидва шоу беруть за основу ідею «середньої» сім'ї, щоб через неї показати абсурдність життя. Вони як дзеркало, в якому кожен бачить щось знайоме, але перебільшене до смішного.
Обидва мультсеріали люблять висміювати все підряд. Політика, поп-культура, релігія, навіть самі мультфільми — нічого не святе. Симпсони роблять це з сарказмом і тонкістю. Вони можуть в одному епізоді пройтися по голлівудським кліше, а в наступному — по американській мрії. Гриффіни ж йдуть в лоб: їхній гумор грубіший, часто на межі. Згадай, як Пітер влаштовує божевільні витівки або як Стюї будує плани світового панування. Але в обох випадках жарти працюють, тому що вони б'ють по знайомим речам: від дурних телешоу до сімейних сварок.
Іноді здається, що Гриффіни просто взяли формулу Симпсонів і зробили її більш зухвалою. Але це не зовсім так. Симпсони — це сатира з душею, а Гриффіни — як твій друг, який жартує так, що хочеться його придушити, але ти все одно смієшся.
Ще одна спільна риса — любов до абсурду. У «Симпсонах» Гомер може випадково стати астронавтом або подружитися з інопланетянами. У «Гриффінах» Пітер може битися з гігантським курчам або опинитися в паралельному всесвіті (в Fortnite!). Обидва шоу не бояться ламати реальність ради жарту. Це як ніби автори кажуть: «А чому б і ні?» І глядач підкупляється, адже в цьому хаосі є своя логіка.
Але є нюанс. «Сімпсони» часто повертаються до якоїсь моралі або хоча б до сімейних цінностей. «Гріффіни» ж можуть просто плюнути на сенс і закінчити епізод повним безумством. І все ж цей абсурд — їхня спільна мова.
Якщо ти любиш посилання на фільми, музику або телешоу, обидва мультсеріали — просто скарб. Сімпсони прославилися пародіями на все — від «Крістного батька» до «Зоряних воєн». «Гріффіни» роблять те ж саме, але з акцентом на 80-ті та 90-ті, додаючи свої флешбеки та «вставні» жарти. Пам'ятаєш, як Пітер згадує, що був у якому-небудь фільмі? Це їхня фішка, наша — де ми ухиляємося від невидимого снайпера.
Обидва шоу використовують поп-культуру як спосіб говорити з глядачем на одній мові. Ти дивишся і думаєш: «Ха, я зрозумів це посилання!» І це чіпляє.
Ще одна класна річ — герої не старіють. Барт все ще в четвертому класі, а Стюї — вічний малюк. Це дозволяє шоу залишатися актуальними десятиліттями. «Сімпсони» йдуть з 1989 року, «Гріффіни» — з 1999. І хоча світ змінюється, їхні персонажі залишаються такими ж. Це як старі друзі, які не дорослішають, але все ж знаходять, про що з тобою побалакати.
Незважаючи на схожість, у шоу різні смаки. «Сімпсони» — це більше про тепло і ностальгію, навіть коли вони іронізують. «Гріффіни» — це про нахабство і «без гальм». Якщо «Сімпсони» — це розумна сатира, то «Гріффіни» — це як п’яна вечірка, де все можливо.
Обидва мультсеріали — це про нас. Вони показують, які ми нелепі, смішні, іноді дурні, але все ж живі. Вони беруть звичайне життя і вивертають його навиворіт, щоб ми посміялися над собою. І, чесно кажучи, це те, що робить їх вічними.
Тож, якщо ти вибираєш між Сімпсонами і Гріффінами, просто включи обидва. Вони як піца і бургер — начебто різні, але настрій один. А ти що думаєш? Любиш більше Гомера чи Пітера? Або малятко Меггі, яка була в мафії?