Успіх Endnight Games та популярність The Forest

Всем привіт, друзі! По інший бік екрану, озброївшись запальничкою та сокирою, сидить Лісоруб, який готується розповісти Вам у цій статті про успіх інді-студії Endnight Games, а також становлення популярної серії ігор «Forest». Всіх, хто читає, прошу прийняти стратегічно лайтове положення, заварити чайку, наварити пельменів, а я продовжую.

Отже, друзі, невелика передісторія.

Кілька років тому був звичайний день, коли я відпочивав, валяючись на дивані, а також шукаючи якийсь відео, таке, щоб і подивитися, і поїсти можна. Дуже сильно тоді мені подобалося дивитися Наратора, який знімав «юмористичні ігрофільми», ну, якщо так можна висловитися. В один прекрасний день він випустив відео по грі The Forest, ну а я, звичайно ж, не міг таке пропустити. Не скажу, що я прям проникся в той час грою, але вона відклалася у мене в пам'яті.

Через деякий час я дізнався про вихід 2-ої частини під назвою Sons of the Forest. Від нічого робити я вирішив подивитися пару оглядів, де гру критикували за оптимізацію. Теж грою не проникся. Подивився серію у свого улюбленого летсплейщика, Дмитра Куплінова, що вже сподобалося мені більше, ніж огляд, але все ще недостатньо.

Через рік я натрапив на проходження другої частини у Happy Wolf'a, що теж підтвердило моє небажання в неї грати, НО! Ось через деякий час я знову побачив гумористичний ігрофільм від Наратора і саме в той момент я побачив гру вже виправлену, з купою нового контенту, що спонукало мене на літньому розпродажу 2025-го невідкладно додати гру на свій Стим-акаунт. А от які почуття я отримав від проходження, ви вже дізнаєтеся в тексті далі.

Наскільки мені вдалося дізнатися, під час створення оригінальної The Forest Endnight Games складалася всього з 4-х людей (втім, студія-розробник Trepang2 була нічим не більше). Всупереч очікуванням хейтерів (на диво, у гри вони є), ці 4 людини змогли створити шедевр, що дозволив їм заробити велику кількість грошей, на які вони змогли розширити свій штат, адже за даними, взятими з інтернету, під час створення Sons of the Forest студія складалася вже з 14 людей. І, що зовсім не дивує, друга частина також здобула величезний успіх, і, судячи з усього, розробники готуються до створення 3-ї частини, але про це пізніше.

Отже, що перша, що друга частина були створені на рушії Unity. Так-так, тому самому, який славиться (поганою славою) хоррорами за 30 ₴. Але Endnight Games змогли довести, що Unity — не означає погано! Почну по порядку.

The Forest була випущена в 2018 році остаточно, адже з 2014 вона була тільки в ранньому доступі. Геймплей у гри простий, але вимагає подумати. Основна механіка гри — рубка дерев, і, наскільки мені вдалося дізнатися, в цій грі можна вирубати абсолютно всі наявні дерева. Так-так, ви не ослышали (ну, точніше, не допустили помилку при читанні), саме ВСІ! Окрім цього, вона пропонує нам будівництво бази (в спільноті Стим можна побачити скріншоти, де гравці будують цілі замки. Також точно присутня механіка крафту предметів, вбивства різних тварин/мутантів, дослідження печер, польотів на дельтаплані, дослідження водойм з аквалангом (завдяки останньому, до речі, я сам почав захоплюватися підводним плаванням), а також, я вважаю, самого веселого — покатушок на санках)).

Звісно ж, все, що я перерахував — не все, що присутнє в грі, а лише мала частина (ну, як мінімум, я не додав про голод, спрагу, замерзання). Природно, щоб все це відчути, треба пограти самому, але як би зараз мені не було соромно зізнатися, я НЕ грав у першу частину. Так, все, що я зараз написав, я бачив у геймплейних відео з Ютуба. Але не поспішайте лаяти мене за таке рішення, адже поки я пишу цю статтю, у мене завантажується тільки що придбаний The Forest, а сам я готуюсь до кооперативного проходження.

До речі, ви не забули про чай?

Отже, тепер друга частина, в яку я сам, звісно ж, грав і провів у ній близько 30 годин.

Sons of the Forest дуже сильно відрізняється від першої частини. Почнемо з появи вогнепальної зброї. Так, у першому Forest теж вона є, але, наскільки я пам'ятаю, пістолет там можна створити, лише знайшовши 8/8 деталей для створення, а сигнальну ракетницю дають ближче до кінця гри. Окрім цього, у грі, звісно ж, покращилася графіка, з'явилася безліч анімацій для крафту/використання предметів, а також техніка для переміщення. З основних нововведень я вважаю, що варто відзначити ІІ-напарників, яких ми отримаємо за сюжетом, а також появу на острові. Тепер ми можемо висадитися в 3-х основних біомах: ліс, пляж, гори. Але, як я розумію, переваг один перед одним у них немає. І так, як я міг забути про зміну року, адже тепер зміна року відбувається з наслідками для світу гри. Так, наприклад, взимку водойми покриваються льодом (а де воду-то взяти?), восени активно з'являються гриби, а аборигени починають ховатися в купах листя (Assassin's Creed у лісі), навесні дуже сильно балується погода (ура, водичка!), а літо? Ну, я думаю, пояснювати не треба)

Але уточню, все, що я написав тут — не все, що присутнє в грі (адже, як і з першою частиною гри, тут присутні механіки, про які я не згадав, наприклад, ті ж самі голод, спрага, замерзання, але й нові: розкопка могил/бункерів).

Отже, приступаємо до тієї частини ігор, яка подобається мені найбільше!

Ітак, в обох частинах сюжет не Тарантинівського рівня, але й не можна сказати, що він гіршого рівня (так-так, CoD Vanguard, ти можеш тільки заздрити). В обох частинах присутні катсцени (в 2-ій частині там навіть екшн є!), але основний лор подається через записки, фотографії, І, ЩО ВАЖЛИВО, ЧЕРЕЗ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СВІТОМ. Так-так, спостереження за світом теж прояснює деякі моменти, але це, напевно, більше до 2-ої частини відноситься, ніж до 1-ої. Відразу скажу, сюжет, я вважаю, у обох ігор просто шикарний, а ще радує наявність кількох закінчень.

P.S. забув згадати, не знаю, куди вставити. Катсцени в іграх виконані з виду від першої особи.

Ну, більше про сюжет сказати мені нічого (хіба що згадаю ще, що там є заділ на 3-ю частину), то пропоную перейти до висновку.

Якщо чай або їжа закінчилися, пропоную зробити саме тут перерву, щоб приготувати ще і розпочати читання найважливішого!

Ітак, друзі, переходимо до найважливішого — підведення підсумків.

І все ж, чим же ця серія ігор так зачепила гравців? Я вважаю, що на момент виходу вона могла запропонувати гравцям унікальний досвід. Потрібно було рубати ліс, знаючи, що дерева знову не виростуть, ходити по страшних печерах, озброївшись лише однією запальничкою, будувати дім (не рівень «Майнкрафта», зате з акцентом на реалістичність), готувати їжу, займатися збором, вбивати всяку живність. Звичайно ж, все це супроводжувалося цікавим оповіданням (записки, фотографії, кат-сцени, спостереження за світом). У компанії друга гра перетворювалася на суцільне веселощі: разом будувати дім, виживати, відстрілювати живність, ходити по темних печерах і лякати один одного. А ідея «АЕРОЗОЛЬ+ЗАПАЛЮВАЛКА» взагалі перетворювалася на нереально-веселе задоволення. Що ще потрібно для створення ідеального кооперативу?

Друга ж частина повністю перенесла всі приємні моменти з першої, додавши щось нове, також дозволивши гравцям як слід розважатися.

Так що я вважаю, Endnight games повністю заслужили довіру гравців і той прибуток, що отримали з цієї серії ігор. У них пішли роки роботи, і вони знали, що саме хочуть створити. Інакше я не знаю, як інакше можна пояснити те, що передала мені ця серія ігор (а точніше, Sons of the forest). Ех, а можливо, вона просто нагадала мені мої прекрасні дні в селі, коли ми будували шалаші, робили дерев'яні луки, розводили вогнища, смажили на них сосиски і міркували про прекрасне життя, якщо все підряд з куща (не варто повторювати). Але, як би там не було, не дарма гра так сильно полюбилася гравцям.

Ось і підійшла до кінця моя стаття. Сподіваюся, не дарма я все це писав, і комусь вона дійсно знадобиться. Удачі вам усім, друзі!