Коли найперша фраза в грі була міркуванням про книги жахів із згадками Кінга, тоді виникло стійке відчуття, що гра мені сподобається і відчуття мене не підвело. Похмура атмосфера і моменти, що лякають до тремтіння, не залишать байдужими любителів хорорів. У грі ідеально майже все: і герой зовсім не берсерк натовпу монстрів, що валить праворуч і ліворуч, а звичайний письменник, якому найчастіше вигідніше добігти до світла, ніж битися, і похмурий саундтрек і дизайн і особливо сюжет, коли ти до самого кінця не розумієш сто відбувається, а лише будуєш теорії, які руйнуються за черговим поворотом сюжету і так доки не дійдеш фінальних титрів.
10