Amnesia: The Dark Descent

Не можу поставити оцінку вище, тому що порівнюю Амнезію з іншою грою від цієї студії. Soma, на мій погляд, вийшла набагато більш насиченою. Вона тримала холодними руками тихого жаху протягом усього проходження. В Амнезії ж страх поступово відступає, як тільки розсіюється туман невідомості.

Amnesia: The Dark Descent яскравий приклад того, якою має бути гра

жанру хорор. Проходити її було дуже цікаво. Гра дуже моторошна та атмосферна.

Легендарний хорор, який набагато кращий за Аутласт, і йому подібних. Невелика студія зі Швеції змогла зробити прорив у жанрі хорор, відібравши у гравця будь-яку можливість оборонятися і змусивши його просто бігти чи ховатися.

Тут реально цікавий сюжет, неймовірно атмосферна графіка, проривна для свого часу фізика (майже будь-який предмет у грі можна доторкнутися, покрутити чи кинути на кілька метрів уперед), чудовий музон тощо.

Завдяки цій грі з'явилася одна з найвідоміших байок — Грант. Це тварюка, яка гримить ланцюгами, неприємно гарчить, накульгуючи, біжить, і має розфарбоване рило з риб'ячими очима. Думаю, що його десь, але так чи інакше бачили майже всі.

Похмура картина, що відбувається, повільно, але вірно, вимальовується перед нами, у міру просування вглиб замку Бранденбург.

Дуже атмосферна гра. Ви граєте за Даніеля - хлопця, який прокидається в коридорі похмурого замку з частково відбитою пам'яттю. Проходячи похмурі кімнати, збираючи записи та клаптики з щоденника Даніеля ви повинні зрозуміти чому ви нічого не пам'ятаєте, що це за замок, хто така Тінь невпинно йде за вами і чому з камер чути крики та плач. Гра лякає не скримерами, а своєю атмосферою та історією того, на що здатні люди врятувати своє життя. 10 із 10