Історія про те, як детектив-невдаха стає лідером команди таких же невдах, покликаної врятувати рідну Галактику
¤ YUMMY ¤
• Постановочне життя Галактики •
Режисура в «Anachronox» – це просто щось неймовірне! Настільки першокласної «операторської роботи», акторської гри і загалом якісного художнього матеріалу ще б варто було старанно пошукати в інших проєктах! Гумор, сюжетні повороти, а також дрібка пафосу, епічної драми і філософії. Якщо вирізати і зліпити воєдино всі катсцени, то вийде досить цікавий і захопливий «ігрофільм», причому з акцентом на слово «ФІЛЬМ»
• Геймплейна пісочниця початку нульових •
Під час проходження гра постійно намагається чимось тебе здивувати! Стабільно підкидаючи ще одну «родзинку», в уже й так наповнену чашу солодких сухофруктів. Граєш собі в «sci-fi_rpg», і тут раптом – «аркадний транспортний рівень», де тобі на шатлі необхідно ухилятися від падаючих метеоритів, або несподівано зануритися в реалії детективного квесту-бігуна, або почати розгадувати нескладні пазли. Додати сюди постійно поповнюваний, і досить незвичайний склад геройського-паті, де у кожного учасника є унікальна «мирна здатність» у вигляді кумедної міні-гри
• «Це вже було в Сімпсонах» •
З часом починаєш мимоволі помічати, що в «Anachronox» присутні відсилання до різних відомих людей, подій, кінематографу, поп-культури. Тут можна зустріти, наприклад, музичний квартет «МІТЛЗ»… або доктора Ейнберта Альштейна… місцеве таксі виглядає як у фільмі «П'ятий елемент»… загалом, всього потроху. А ще розробники спробували зламати четверту стіну, запхнувши в гру НПС, який як божевільний пророк кричить, що мовляв: «всі ми тільки маріонетки в чужих руках, які повинні лише повторювати заготовлені заздалегідь фрази… бла бла бла». Але найголовніше, що ось такі дрібниці вплетені досить гармонійно
¤ WTF!? ¤
• «Ж» — це теж РПГ •
У грі досить спірна бойова система, «аля jRPG». Можливо, вона б залишала нейтральні відчуття, але все псує жахлива в сутичках «дика камера», яка постійно крутиться, вертиться, стрибає, робить запаморочливі циркові піруети… І при цьому — все, що відбувається на екрані, затягнуто до непристойних часових рамок. Від чого, вже після другої битви, можна без проблем пройти вестибулярний тест на космонавта.
Плюс у розпалі сутички абсолютно не зрозуміло: які ж негативні ефекти накладає на героїв противник, або скільки шкоди завдасть гравець, «заюзавши» свою спеціальну здатність, і завдасть він її взагалі. І ось через такі недопрацьовані компоненти враження від «боївки» стає різко негативним. Я не проти «jRPG», але в «Anachronox» такі прикручені елементи виглядають якось зовсім чужорідно
• «Лайф-курсор» тобі (не-)в допомогу •
Другий спірний момент, і більш вагомий, це… в принципі все інше в грі. Вторинних квестів практично немає (нагадую, це рпг), самі завдання часом взагалі не записуються в журналі («Лайф-курсорі»), або залишаються у вигляді маленької нотатки, з якої нічого не зрозуміло. Карти місцевості, навіть міні, немає. Управління незвичне, але справедливості ради, до нього можна швидко пристосуватися. Та й взагалі ігровий інтерфейс досить потворний і незручний.
Всі персонажі озвучені на мінімум – тільки в катсценах. Загальний дизайн міст/станцій – шикарний, однак ложкою дьогтю є численні одноманітні підвали/каналізації і мізерний набір текстур окремих елементів (часом навіть ключових). Остання чверть гри суцільна порожня біготня-перельоти з «точки А» в «точку Б». Ну і звичайно не найкраща технічна сторона (хоча цим вже нікого не налякати, особливо в наш час)
¤ PS ¤
«Anachronox» унікальний проєкт. Подібного роду RPG (щоб у них була така, загалом, вдала компіляція абсолютно різних речей) мабуть більше й не знайти. Чув, що багато хто каже: мовляв, це праотець «Mass Effect», не вірте – все це нахабна брехня. Схожість настільки віддалена, що нічого спільного. «Anachronox» більш «жива» і менш геройсько-клішована. До того ж тут ти набагато охочіше віриш у те, що відбувається, і краще вживаєшся в повсякденне життя детектива Сильвестра «Слая» Бутса і «Ко».
Це одна з тих ігор, яка заслуговує ремастера. Однозначно.