Найважливіша річ, яку треба знати про Assassin's Creed: Brotherhood - це була найкраща гра в серії до виходу новаторської третьої частини. Усі елементи перших двох тут доведено до досконалості. Наприклад, економіка. У другій частині ми порівняно швидко забудовували власну віллу та отримували з неї бариші. Тут будівництво йде на території всього Риму, і за один день тут, як відомо, не впораєшся. Економіка виявилася дуже затягуючим елементом. Напевно, відсотків 40% гри я займався тільки їй, керуванням Братством (постійно відправляв ассасинів виконувати завдання в Москві), а також збиранням пір'я та інших фінтифлюшок.
Також Brotherhood була новою головною в історії Еціо Аудиторе. Було досить незвично вдруге спостерігати одного й того самого персонажа, тому що з Альтаїром ми розпрощалися після першої гри, але ніхто на той момент не заперечував. Еціо зустрів ворога всього свого життя — полководця Чезаре Борджіа, який ні в чому не поступається йому. Спостерігати за протистоянням двох сильних людей було дуже цікаво.
Я провів у грі 44 години. До цього я присвячував стільки часу хіба що RPG.