Ця гра найбільш цікава через сеттинг Еллади, він цікавий, зустрічається не часто, і в цілому доволі красиво обставлений. Але виникає питання: а що там роблять ассасини? І все ж перейдемо до геймплейної частини: перші кілька годин цікаво досліджувати ігровий світ: все виглядає пропрацьованим до дрібниць, локації не набридають, бойова система (яка перейшла в сторону РПГ, що теж доволі цікаво для серії ігор) теж не дратує, а противники, сила яких залежить від їхнього рівня, який в свою чергу залежить від локації, дійсно зацікавлюють. І здавалося б, ось шикарна частина з непоганою прокачкою та цікавим зміщенням жанрів, та ще й з пропрацьованим ігровим світом. Але в якийсь момент, через кілька годин розумієш: це все непогано прикритий набір скриптів, "магія" яких зникає. Це непогано, зрештою майже всі старі РПГ були саме такими. Погано те, що це вже не Assasin's Creed, це РПГ старого зразка, зовсім не про прихованих вбивць, а про паладинів. Однак, якщо оцінювати гру у відриві від всієї решти серії, то вийшло непогано і розробникам варто задуматися над роботою в сфері тих самих РПГ ігор, адже тут від них все: нібито відкритий світ, який прекрасний, але тримається на скриптах, прокачка (яку можна і поглибити), лут і все подібне, вороги, сила яких залежить від їхнього рівня, які не динамічні і які ніби натякають "ти тут поки ніхто, ти не можеш валити греків-любителів філософії, а потім з такою ж легкістю розвалювати спартанців (на секундочку, найсильніших воїнів Еллади).
Вердикт: гра хороша сама по собі, але жахлива як частина і логічне продовження історії ассасинів.