Коли я грав у Assassin's Creed 5 років тому, то захоплювався кожною хвилиною, проведеною з роботою Ubisoft. Це була справді новаторська гра. До Ubisoft ніхто не робив персонажа, який міг так витончено пересуватися містом (Mirror's Edge з'явилася трохи пізніше). Якщо раніше велика будівля здавалася неприступною стіною, то головний герой Альтаїр знаходив потрібні виїмки і, чіпляючись за них, реалістично піднімався на потрібну йому висоту. У грі була невимовна романтика — ти перебував у стародавньому ордені вправних вбивць, які цінувалися вмінням вчинити непомітне вбивство і змішатися з натовпом. Сюжет був монотонний (убий дев'ятьох зрадників, а там і до кінця недалеко), хоча фінальний акт мені дуже сподобався. Романтика та опора на реальні історичні події прикрашали ситуацію з розповідями. Н… Читати повністю