Atomic Heart

Доброго часу доби.

Все, що я пишу — це моя суб'єктивна думка. Ви маєте повне право погоджуватися чи не погоджуватися з ним.

Перше, що нас зустрічає – це музика та картинка. За графіком я ні чого прямий над плоским, як і видатного відзначити не можу, сама картинка світу досить соковита і це плюс. Музичний супровід та ембієнт у грі на найвищому рівні, думаю атмосферу гри особливо «розчули» гравці з РФ та країн СНД.

Ігровий процес. Моїх очікувань “atomic heart” не виправдав. Я навіть скажу, що вважаю великим успіхом, що відмовився від ідеї купівлі на старті за «фул» цінник і пробіг її підпискою на коробці. Те, що мені показали, як глядачеві в трайлері і сама гра дві різні площини. Створюється відчуття, що розробники намагалися зробити "вітчизняне gears", але щось пішло не так. Стрілянина і «ХРАЗ атаки» спочатку цікаво, але знову ж таки особисто мені досить швидко набридло. Можливо якби зброя була опрацьована більш футуристично та різноманітно, ставлення було б інше. Але маємо, що маємо)) Руйнів у грі взагалі немає, як то кажуть «все» прибито цвяхами до підлоги». «Паркур» у грі реалізований огидно, зовсім не відчувається персонаж, іноді чіпляється, іноді ні, мені довелося навіть звикати до цієї «анімації», коли створюється відчуття, що ГГ зірветься, але в останній момент він чіпляється. Ухилення, стрибки — це негативно реалізована фізика гри. Складання ресурсів представлене через «рукавичку» і це максимально не зручно. Коли чекаєш екшен немає особливо великого бажання значну частину часу вбивати на спустошення коробок і перевіряти ще раз «а чи все я взяв або половина знову залишилася в скрині?»

Сюжет: знову ж таки, як на мене — він ні чим не кращий за сучасне вітчизняне кіно. Якихось понад інтригуючих сюжетних твістів тут немає. Все досить плоско і очевидно, часто уважний гравець усвідомлюватиме ті чи інші речі в рази швидше за це помітить ГГ. Переломи особистості ГГ чи лінії оповідання у принципі відсутні. До речі, сам ГГ часто поводиться і проектує свої думки в слух такі, що асоціювати себе з ним зовсім не хочеться. Вульгарність і гумор, якими прошита гра до плюсів так само, особисто я, відносити не буду... так: у грі присутні кумедні діалоги та пасхали, але ця крапля не формує позитивне ставлення до сюжету в цілому. Ну і подача лора, через стандартне сам шануй у «мікроскопах» ... нудно при такому потенціалі.

Про відкритий світ. Якщо ми називаємо відкритим світом просто лінійну карту з купою одноманітних ворогів – відкритим світом, то ок – тут є відкритий світ.

Керування та оптимізація: повторюся я грав на консолі Xbox. У мене немає звички міняти під себе управління у грі на контролері, бо вважаю, що розробник знає краще. Але мені було дискомфортно використовувати сканер і збір на одній кнопці, до речі іноді ГГ ще й всякий мотлох бере замість того, що потрібно гравцеві і це був головний мінус. З увімкненим сканером ГГ перестає бігати, прискорення так само відсутня, дякую, що є ривок, який до речі треба окремо прокачувати для подвійного тапа. На момент мого проходження ГГ постійно застряг між усім, чим можна і не можна застрягти. Іноді виходило вистрибнути, а іноді доводилося перезапускати. Двічі за ігровий процес гра мимоволі закрилася, що доставило не зручність, бо збережуться з меню функціоналу немає, а точок збереження тут значно менше ніж кількість багів на квадратний метр ігрового світу.

Висновок:

Побігайте в gears, слідкуйте за сюжетом та лором control'а, послухайте діалоги в exodus... і зробіть свій висновок самостійно)) Звичайно всі ігри різні та у кожної людини власний смак. Цей проект зачепив мене хіба що музичним супроводом, можливо, я занадто багато чекав.