Про гру Атомне серце, яку я придбав за 3600 рублів на замовлення. Отже, я на неї чекав, і пройшов. Пройшов крізь біль, гнів, розчарування, витираючи бруд із моєї запльованої душі, і тепер можу сказати однозначно: такі ігри від Росії мені не потрібні. Я чекав на якесь розумне, продумане проходження, щось на зразок Соми, але прорахувався. Під час проходження Атомного серця мене не відпускав спогад, з яким задоволенням я грав за Айзека Кларка, Карла Крейна, Лару Крофт та інших улюблених героїв ігроісторій. Мені хотілося бути в їхній шкурі, співчувати їм і боротися разом з ними. І як же всю гру хотілося відійти від цього бидлогана майора Нечаєва. Жах! Такого огидного ГГ я не зустрічав у своїй ігровій практиці ніколи. Я не витрачатиму час на опис всього, що мені не сподобалося у грі. Я хочу ска… Читати повністю