У 2009 році світ побачила "Batman: Arkham Asylum" - гра про культового персонажа коміксів від тоді ще практично невідомої студії Rocksteady. Незважаючи на пролунав роком раніше "Темний лицар", який остаточно відродив інтерес громадськості до героя, ніхто нічого особливого від гри не чекав, всі сподівалися побачити в кращому разі прохідний beat-em-up, бо не секрет, що ігри за ліцензіями завжди були м'яко кажучи сумнівної якості. Тим голосніше "Arkham Asylum" прогримів на весь світ, поставивши неймовірну планку якості не лише серед проектів про супергероїв, а й, мабуть, для всього жанру екшен-ігор.
Насамперед на себе звертає увагу сюжет, який тут є не просто "спонукачем" до дії для персонажів та виправданням для геймплея, історія в "Batman: Arkham Asylum" це справді важливий елемент гри. Бетмен в черговий раз ловить клоуна-принца злочинного світу, але Джокер здається напрочуд легко, і Темний лицар вирішує перестрахуватися, бажаючи особисто супроводжувати божевільного клоуна в стінах сумнозвісної лікарні "Аркхем" до його камери. Ось тільки це виявляється частиною плану Джокера, і Бетмен сам стає бранцем, замкненим зі своїми лютими ворогами.
Зав'язка для історії дуже і дуже непогана, а сам сюжет утримує інтерес протягом усієї гри, підкидаючи і деякі твісти, і органічно вводячи в оповідання безліч персонажів всесвіту Бетмена.
Безсумнівно варто відзначити і дуже крутий геймплей, який у Batman: Arkham Asylum умовно ділиться на дві частини - власне beat-em-up і стелс. Безпосередньо бойова система зроблена відмінно, і, незважаючи на те, що всі бої зав'язані на, по суті, двох кнопках і таймінгах, вони виглядають дуже видовищно і не набридають абсолютно. Стелс теж зроблений простенько, але зі смаком - повзання по вентиляційних шахтах, задушливі захоплення, підвішування противників до гаргульям - грається це дуже круто, і прямо з'являється відчуття себе справжнім месником в масці. Додайте до всього цього протягом всієї гри арсенал гаджетів і здібностей, що розширюються, які вносять ще більше різноманітності в геймплей. Геймплей відшліфований до дрібниць, гра чудово відчуває, кого ти хочеш вдарити, куди кинути бетаранг, і це безперечно додає очок до відчуття персонажа.
Але це не найголовніше, за що Rocksteady слід похвалити. І сюжет, і геймплей не вистрілили належним чином, якби не чудово передана атмосфера всесвіту Бетмена. Видно, що гру хлопці з Rocksteady створювали з великою любов'ю до першоджерела. "Batman: Arkham Asylum" це проект з чудовим стилем і настроєм, просто переповнений фан-сервісом та відсиланнями, що відноситься з величезною повагою до оригінальних персонажів, за що розробники заслуговують на окремі оплески та повагу.
Наближаючись до підбиття підсумків, зауважу, що для свого часу "Batman: Arkham Asylum" могла похвалитися чудовою графікою, чудово зрежисованими внутрішньоігровими роликами, та й зараз гра виглядає досить добре. На озвучку Бетмена і Джокера були запрошені беззмінні Кевін Конрой і Марк Хемілл, та й російська локалізація виявилася загалом вельми гідною.
"Batman: Arkham Asylum" зібрав усі мислимі та немислимі нагороди, потрапив до Книги рекордів Гіннеса, здобув повагу та любов як простих гравців, так і шанувальників персонажа, і започаткував повноцінну ігрову франшизу. Гра виявилася чудова у всьому, від історії та персонажів до левелів-дизайну, і Rocksteady показали всьому світу, що зробити не просто хорошу, а чудову гру про супергероя це цілком можливо.
10 із 10