Завершення саги про мужика в костюмі кажана вийшло гідним. Грав я вже після остаточної оптимізації і можу заявити, що з моїм не найновішим залізом грав на високих налаштуваннях, не зустрічаючи багів, вильотів чи фризів.
Сюжет залишає після проходження досить гарне враження, правда я засмучений призначенням Пугала на роль головного лиходія, бо це не потрібна для нього роль. Пугало завжди був лиходієм другого плану, тож це спірне рішення. Та й з кінцівкою все дуже дивно: Бетмен став демоном? Це глюки мешканців? Запитань багато, а відповідей немає.
Додаткові квести, як завжди, зроблені на високому рівні. Особливо мене зачепив квест "Нічний літун" (в оригіналі "Creature of the Night"), який розповідає історію одного зі старих персонажів Бет-всесвіту - доктора Кірка Ленгстрома. Дуже драматична історія та ще й з відкритим фіналом (який є пасхалкою). Однак навіть у бочці меду є ложка дьогтю: запоротий квест із Дефстроуком, одним із найкрутіших противників Бетмена та спосіб проходження цього квесту. Вишки, блокпости, міни та танковий бій? Серйозно? Нудьга смертна. Ну і звичайно ж всіх загадки, що заї*али, Нігми, куди ж без них.
DLC – річ спірна. Бойовка змінена хіба що на додаток про Харлі, а історії мають нульову цінність для канону (хіба що історія Червоного Капюшона має вагу, бо випилюють одного з найважливіших розділів мафіозних кланів і вводять нового "екс-Бетмена" з більш суворими методами). Звичайно, можна було б сказати, що історія Бетгерл досить цікава, але... ні. Атмосфера локації хороша, а сюжет порожній, що сумно. З усіх DLC тільки історія Капюшона мене зачепила.
Окреме слово про "Особливо небезпечні".
Історія Кроку – прісна і нудна, сюжетка Р'ас аль Гула – цікаво, але нічого особливого, Капелюшник – непогано, а Фріз – придатність.
Графон гарний, Готем барвистий і так і напрошується на скріншот. Rocksteady вміють робити гарні краєвиди похмурого міста. Створюється відчуття, що навіть сміття в запорошених закутках опрацьовано детально. Модельки з часів Arkham City стали гарнішими, обличчя стали менш мультяшними, а Темний Лицар — ще брутальніше.
Управління (навіть на ПК) зручне та не змушує тебе виривати собі руки від люті. Хтось може сказати, що на геймпада краще, але мені навіть на клавіатурі було в кайф. Хоча речі, на кшталт "швидких бетарангів" іноді дратують.
Музика в Arkham Knight шикарна. Похмуро-казковість, взята від композицій Денні Ельфмана, який писав музику для "Бетмена" Тіма Бертона та епічність саундтреків "Темного Лицаря" авторства Циммера неймовірно доставляють протягом усієї гри.
Локалізація придатна. Радий, що немає російської озвучки, бо Конроя та Хемміла не переплюнеш. Текст відповідає мовлення і субтитри не запізнюються.
Як результат: гра мені доставила море хороших емоцій і я з радістю перепроходив "Нову гру+". Рекомендую.