Шедевр. Скільки разів не проходив, скільки я не страждав, але завжди повертаюся. Гра ідеальна практично у всьому (моя думка): геніальний сюжет, чудові персонажі до яких встигаєш прив'язатися, Елізабет, яка сама може про себе подбає. Пам'ятаю один відгук у якому людина скаржиться, що на високій складності не вистачає патронів. Що скажу? Складність 1999 року ідеальна. Звичайно, це просто ускладнення противників, але грати все ще цікаво. Раніше, коли я не пограв в інфініт, я думав, що це звичайна прохідна гра, яка просто намагається отримати частину тієї слави, яку має перший біошок. Але вперше пройшовши її я не стільки змінив свою думку, я так само став величезним фанатом цієї гри. Вона стоїть не рівні з першим біошоком, якщо не краще. Геніальнішої гри не бачив. В кінці звичайно треба розібратися, але сльозу вона видавлює навіть без контексту. Музика та атмосфера. Я міг би написати про цю гру поему, але мені не вистачить слів щоб описати цю гру.

Відгук був перекладений Показати оригінал (RU)Показати переклад (UK)

Шедевр. Сколько раз не проходил, сколько я в ней не страдал, но всегда возвращаюсь. Игра идеальна практически во всем (мое мнение): гениальный сюжет, замечательные персонажи к которым успеваешь привязаться, Элизабет которая сама может о себе позаботится. Помню один отзыв в котором человек жалуется что на высокой сложности не хватает патронов. Что я скажу? Сложность 1999 идеальна. Конечно это просто усложнение противников, но играть все ещё интересно. Раньше, когда я не поиграл в инфинит, я думал что это обычная проходная игра которая просто пытается получить часть той славы которую имеет первый биошок. Но первый раз пройдя ее я н столько изменил свое мнение, я так же стал огромным фанатом этой игры. Она стоит не равне с первым биошоком, если не лучше. Гениальнее игры не видел. В концовке конечно надо разобраться, но слезу она выдавливает даже без контекста. Музыка и атмосфера. Я бы мог написать об этой игре поэму, но мне не хватит слов чтоб описать эту игру.

9.8
Коментарі 0