Borderlands
Borderlands — это экшен с видом от первого лица с примесью шутера от студии Gearbox Software. Основным издателем игры является 2K Games, за перевод Borderlands на... Детальніше
«Хто проходить кооп-ігри поодинці, той — *****»
©Джейсон Єсенін
Borderlands, початок легендарної серії, моєї улюбленої серії, серії якої я можу проходити вічно.
А починається легенда з того, що 4, поки що ще не шукача сховища, виходять на зупинці у Файрстоуні. Ні, все починається негаразд. Все починається з чудового треку Ain't No Rest for the Wicked, який ідеально описує весь настрій гри. І починається гра з уже традиційним для серії, ролик, що показує всіх персонажів, під вище згаданий трек. І ось, 4 персонажі наприкінці ролика вийшли з автобуса і починається традиційний Borderlands. Що відбувалося далі вже описувати сенсу немає, тож перейдемо до детальнішого аналізу.
Відразу хочу перейти до зброї, якого багато. Дуже багато. Так багато, що гра потрапила до книги рекордів Гінесса, як гра з найбільшою кількістю зброї. Не все, звичайно, унікальне, і у більшості просто підвищується або знижується статистика, але зі зброєю в гру в усіх планах дуже добре.
Після плюсу перейду до мінусу. Сюжет. Начебто більш-менш цікава зав'язка і розв'язка, але в середині він дуже просідає. Та й він банальний та передбачуваний.
Опрацювання світу. Хочу одразу сказати, що у грі немає повноцінного відкритого світу, натомість є кілька локацій, поділених на майже невидиму перешкоду. У локаціях є своя живність, і оскільки дія гри відбувається на іншій планеті, Пандорі, живність природно відрізняється від земної. У кожній локації істоти свої, і, наприклад. скаги (щось на зразок собаки) є не на всіх локаціях.
Що ще хотів би відзначити, то це боси. Є в середині гри найскладніший бос, якого з першої спроби ви точно не пройдете. Зате останній дуже легкий і можна пройти не отримуючи шкоди взагалі.
Як результат хочу сказати, що гра може підійти не всім. Гра дуже хороша, але на неї можуть наїхати через зайву несерйозність. Також сел-шейдінг теж підійде не всім.
«Кто проходит кооп-игры в одиночку, тот — *****»
©Джейсон Есенин
Borderlands, начало легендарной серии, моей любимой серии, серии которую я могу проходить вечно.
А начинается легенда с того, что 4, пока что еще не искателя хранилища, выходят на остановке в Файрстоуне. Нет, все начинается не так. Все начинается с замечательного трека Ain't No Rest for the Wicked, который идеально описывает весь настрой игры. И начинается игра со ставшего уже традиционным для серии, ролик, показывающий всех персонажей, под выше упомянутый трек. И вот, 4 персонажа в конце ролика вышли из автобуса и начинается традиционный Borderlands. Что происходило дальше уже описывать смысла нет, так что перейдем к более детальному анализу.
Сразу же хочу перейти к оружию, которого много. Очень много. Настолько много,что игра попала в книгу рекордов Гинесса, как игра с самим большим количеством оружия. Не все, конечно уникальное, и у большинства просто повышается или понижается статистика, но с оружием в игру во всех планах очень хорошо.
После плюса перейду к минусу. Сюжет. Вроде бы более-менее интересная завязка и развязка, но в середине он очень сильно проседает. Да и он банальный и предсказуемый.
Проработка мира. Хочу сразу сказать, что в игре нет полноценного открытого мира, зато есть несколько локаций, поделенных на почти невидимую преграду. В локациях есть своя живность, и, так как, действие игры происходит на другой планете, Пандоре, живность естественно отличается от земной. В каждой локации существа свои, и, например. скаги (Что-то вроде собаки) есть не на всех локациях.
Что еще хотел бы отметить, так это боссы. Есть в середине игры сложнейший босс, которую с первой попытки вы точно не пройдете. Зато самый последний очень легкий и можно пройти не получая урон вообще.
Как итог хочу сказать, что игра может подойти не всем. Игра очень хорошая, но на неё могут наехать из-за излишней несерьёзности. Так же сэл-шейдинг тоже подойдёт не всем.