Call of Duty... Ви пам'ятаєте, що означають ці слова? Я ось пам'ятаю, і я вважаю, що таку назву можуть мати далеко не всі частини франшизи. Це "поклик боргу", чорт забирай! Дурні війни майбутнього — йдіть лісом! А тепер безпосередньо до гри.
Кампанії
Гра розповідає про події страшної Другої світової війни з різних часових відрізків та місць, причому у грі подаються реальні історичні моменти. Так у грі присутні 3 кампанії та 4 діючі персонажі.
Василь Іванович Козлов, солдат червоної армії та представляє Радянську кампанію. Граючи за цього персонажа, ми беремо участь у битвах за Сталінград.
Джон Девіс та Девід Велш. 2 персонажі Британської кампанії. Відвідаємо такі події, як Битва за Ель-Аламейн, візьмемо участь у танковій битві і т. д.
Білл Тейлор, протагоніст Американської кампанії. Його очима ви побачите криваву лазню при висадці в Нормандії (День Д), Рейнську операцію та взяття Висоти 400.
І знаєте... У грі немає звичного для нас сюжету, опрацьованих персонажів, які мають викликати у нас почуття, і чудово прописаних діалогів. Гра чіпляє взагалі не цим! Це війна... У ній немає гарних історій. Гра бере своєю атмосферою, духом тієї страшної епохи, коли на твоїх очах гинули сотні людей, а ти не міг їх урятувати... Коли люди знаходили в собі сміливість і йшли в бій проти ворога, не знаючи пощади! Думаючи над цим навертаються сльози з думкою "не повтори таке ще раз". Завдяки цій грі я все ще пам'ятаю, що завдяки всім тим людям ми маємо мир у світі.
А тепер після всієї цієї лірики я розповім про гру. Взагалі гра дуже грамотно побудована і добре користується першоджерелом. Це спостерігається майже у всіх аспектах гри. Перед кожним початком глави ми дивимося такий собі документальний фільм, щоб більше розуміти суть майбутніх подій. Також персонажі ведуть свої щоденники, які ми спостерігаємо на завантажувальному екрані. Вже в процесі гри перед нами просто постають певні завдання, які потрібно виконати.
Мабуть особливо хочу виділити радянську компанію. Схоже на неї відчувається гордість за нашу державу, гра мене прямо надихає. Надзвичайна атмосфера зимового Сталінграда 1942-1943 років. Багато місій викликають просто захоплення (особливо "Підривні роботи", "Трубопровід" і "Товариш снайпер")! Дякую Infinity Ward за те, що двічі показали СРСР у кращому світі.
Ігровий процес
Ігровий процес багато в чому нагадує першу частину, крім однієї важливої деталі — у персонажа регенерує здоров'я, як в Росомахи! Може, навіть це і на краще. Тепер ви можете бути в палаючій битві завжди, а не бігати картою в пошуках маленької аптечки. І ви не думаєте, що від цього полегшало! На найскладнішому рівні складності вас вбивають з 1-2 куль, так що ви повинні мати особливі навички (грамотно використовувати обстановку, укриття, доступний арсенал і т. д.). Термінатора з вас не вийде, а на легкому рівні грають лише діти!
До речі, арсенал. Дуже багатий вибір. Оскільки у грі є безліч країн (СРСР, Німеччина, Британія та Америка), то й зброя використовується всіх країн. Зброя різних класів: пістолети, гвинтівки, автомати, кулемети тощо. Правда гравець тягає лише 2 види зброї + гранати (уламкові та димові). Кожен знайде собі щось улюблене.
Графіка
Хах, це час, коли Call of Duty не лаяли за застарілий двигун і відсталий графон. Саме з цієї частини всі наступні застосовують, власне, один і той же двигун - IW Engine, дітище Infinity Ward. За тими роками двигун видавав гарну картинку. Хороші тіні, якісні текстури з об'ємним текстуруванням, деталізація моделей видавала картинку, приємну для ока.
Музичний супровід
Ось це найкраще, що є у грі взагалі! Грем Ревелл (англ. Graeme Revell) написав по істині грандіозний саундтрек до гри. Оркестрова музика дуже доречно йде грі. У цих звуках чується та відчувається війна. Вже в головному меню музика дає зрозуміти, що жодна з майбутніх подій не буде радісною, окрім перемог. Відзначу композиції, які мені найбільше сподобалися: "To Victory!", "Railroad Station No. 1", "Not One Step Backward!".
Локалізація
Озвучка вийшла дуже непоганою. Завжди приємно грати, коли персонажі видають ті емоції, які замислювалися, але… У локалізації це завжди. Актори іноді не дограють, а іноді й зовсім переграють. Також бракує різноманітності голосів.
Підсумок
Ця гра спонукає робити подвиги, а тому вперед, товариші, проходити гру! За Батьківщину, за Сталіна! Ні кроку назад!