Dark Souls 2 - гра у якої є і хороше і погане. Довгий час ходив навкруги, думаючи, що це дуже складна гра, в яку грають або мазахісти, або тру олди, які проходили ігри з 3 життями. Але як і належить, цікавість взяла наді мною вгору і я вирішив зіграти. Звичайно ж у грі багато хто обурюється від великої кількості смертей, але так чи інакше вмирати ви будете і це робитимете часто. Локації опрацьовані відмінно, ворогів звичайно ж вистачає, але є і "бонуси" у вигляді рідкісних речей у скринях, або прихованих "потайках" з душами. Боси – це взагалі окрема розмова. Одного боса можна пройти з першої спроби, а другого ти витратиш кілька годин. Велика різноманітність лута, який треба добре підібрати під свій стиль гри, бо в деяких стиль бою — це один раз вдарив і втік цегляну дорогу, а інші йдуть на ворогів як танки. Лор передано добре і заворожливо (за це окреме спасибі розробникам). Найголовніше в цій грі - це перетерпіти той час, поки ти можеш відгрібти п*здюлей навіть від свиней у Манджулі, ну а далі все піде як за накатаною (особисто у мене це зайняло близько 12 годин гри). Гра можна пройти як хитрістю, так і своїм умінням (правда треба відразу купувати запасні мишку і клаву, ну або геймпад).