Dark Souls 2
Dark Souls 2 — ролевой экшен с видом от третьего лица в фэнтезийном сеттинге. Вы играете за безымянного героя, поражённого проклятием нежити. Чтобы избавиться от... Детальніше
Гірша за першу частину. І не через те, що вона "дружелюбніша".
Перша частина полюбилася фанатам, перш за все, за чудовий світ, чудову бойову систему, арт-дизайн, челендж, проте все в цій грі зроблено гірше. Давайте я поясню вам чому.
Почнемо зі світу. Сюжет першої частини торкався всієї міфології цього світу, починаючи від великих людей і богів, закінчуючи великою руйнацією минулого світу. Тут же весь сюжет акцентовано на одному королівстві. Він цікавий, не сперечаюся, але мені було куди цікавіше слухати про смерть усього світу та його подальше життя, ніж про війну королівства з гігантами.
Бойова система залишилася без змін, проте ряд ударів, піхви, стусан, загалом, деякі елементи змінили і прибрали без баченої причини.
Арт-дизайн став скромнішим. Дійсно красивих, незвичайних місць у грі страшенно мало, а боси тепер на 60% складаються з "якихось там лицарів". Навіть музика стала одноманітнішою.
Тепер про челенджу. Чим він став простіше? Все просто: менше пасток. Якщо раніше нас убивали пасткою, невдалим становищем супротивника, засідками або тим, що супротивника треба було промацати і дізнатися, на що він здатний, тепер все стало куди прямолінійніше. І це одна з фатальних проблем 2 частини.
І все ж таки гра не погана. Для фанатів 1-ї частини вона здається невдалим кроком назад, але навіть так нічого подібного ніхто зараз не робить. Такі ігри одиниці, і навіть невдалі ігри здатні залучити нових гравців. Початківцям гру рекомендую. Вся критика гри вас не стосується, оскільки в грі, як і раніше, є все, за що її люблять фанати. Хіба що в меншому розмірі, проте тим цікавіше може стати перша частина.
Хуже первой части. И не из-за того, что она "дружелюбней".
Первая часть полюбилась фанатам, прежде всего, за великолепный мир, прекрасную боевую систему, арт-дизайн, челендж, однако всё в этой игре сделано хуже. Давайте я вам объясню почему.
Начнём с мира. Сюжет первой части затрагивал всю мифологию этого мира, начиная от великих людей и богов, заканчивая великим разрушением прошлого мира. Здесь же весь сюжет акцентирован на одном королевстве. Он интересный, не спорю, но мне было куда интереснее слушать о смерти всего мира и его последующей жизни, чем о войне королевства с гигантами.
Боевая система осталась без изменений, однако ряд ударов, ножны, пинок, в общем, некоторые элементы изменили и убрали без виданной на то причины.
Арт-дизайн стал скромнее. Действительно красивых, необычных мест в игре чертовски мало, а боссы теперь на 60% состоят из "каких-то там рыцарей". Даже музыка стала однообразнее.
Теперь о челендже. Чем же он стал проще? Всё просто: меньше ловушек. Если раньше нас убивали западнёй, неудачным положением противника, засадами или тем, что противника надо было прощупать и узнать на что он способен, теперь всё стало куда прямолинейнее. И это одна из фатальных проблем 2-й части.
И всё же игра не плохая. Для фанатов 1-й части она кажется неудачным шажком назад, но даже так ничего подобного никто сейчас не делает. Таких игр единицы, и даже неудачные игры способны завлечь новых игроков. Новичкам игру рекомендую. Вся критика игры вас не касается, поскольку в игре по прежнему есть всё, за что её любят фанаты. Разве что в меньшем размере, однако тем интересней может для вас стать первая часть.