Я зовсім не фанат покрокових стратегій, мені вони зазвичай нудні, але Darkest Dungeon не просто зайшла мені, вона капець як затягнула мене і є однією з моїх улюблених ігор.
Darkest Dungeon (далі буду називати DD) - це одна з найхардкорніших ігор в які я грав, і хардкорна вона не тільки складанням тактик, перків, планування дій і т.д. Ви завжди знаходитесь під ризиком втратити якогось героя НАЗАВЖДИ (Ну чи може повести і пройти подію, яка дозволить воскресити героя з цвинтаря, але це вкрай рідко), гра вічно тримає в напрузі не атмосферою, а саме постійними ризиками. Біль для гравця не лише підтримки фізичного здоров'я героїв, а й морального. Якщо раптом хтось з ваших героя зловить психоз (які досягає при рівні стресу 100/200), то він почне творити дичину: сам робити ходи, скасовувати ходи, калічувати себе і навіть інших. Подібне тягне на дно як героя, а й його товаришів.
DD – це не просто покрокова стратегія – це вічні ризики та напруження, які гра подає у похмурому, кривавому та часом гротескному візуалі. Навіть якщо ви не фанат стратегій, спробуйте DD.