Сюжет у Detroit: Become Human досить цікавий. Деякі андроїди симулюють потребу в базових людських потребах, що обумовлено програмою, щоб ці моделі більше були схожими на справжніх людей.
Природа емоцій у андроїдів пояснена якимось вірусом чи чимось дуже схожим, що підтверджується тим, деякі андроїди вміють проводити інших андроїдів.
Взагалі, сюжет у грі нелінійний, персонажі у грі теж непогані, особливо сподобався Коннор, грати за якого, мабуть, цікавіше, ніж за когось ще. Історії, в які він потрапляє справді неординарні та захоплюючі. Хоча й інші персонажі з їхніми історіями справді можуть затягнути гравця.
У будь-якому випадку, гру варто купувати тільки тим, що розуміє, що являє собою інтерактивне кіно. Тут немає складних головоломок або динамічного геймплей (крім декількох моментів). У своєму жанрі гра вийшла дуже цікавою, а те, що взаємини людей та андроїдів показані не тільки з цих двох граней, а скоріше вже з боку "люди-андроїди-уряд" і зовсім нечаста річ. Резюмуючи сказане вище можу сказати, що гра мені дуже сподобалася і я рекомендую її всім, кому цікавий подібний жанр ігор.