Гра, яка відкрила для мене жанр «слешер». Епічна, агресивна, захоплююча, але про все по порядку.
Сюжет
Історія розвивається у місті Фортуна та його околицях. Головний герой, Неро - член Орден Меча, який поклоняється демону Спарді. Спарда одного разу заступився за людей і обернувся проти своїх братів-демонів, але це інша історія. Неро поспішає на оперний концерт своєї коханої Кіріє, але тут є демони. Славний хлопець брутально розправляється з ордою і продовжує бігти далі.
Потрапивши вже в зал герой змушений слухати промову Його Святості і збираючись залишити місце, як раптом його рука, що знаходиться у пов'язці, різко засвітилася і крізь дах ефектно з'являється біловолосий хлопець у червоному плащі. На очах усієї зали він вбиває Його Святість. Мотив? Незрозумілий. Але хіба варто залишати все, як було і бігти? Ні, Неро не з таких.
Неро входить у нерівний бій, але одночасно його рука... Перетворюється на потужне знаряддя. Перейнявши ініціативу Неро вже було вбив незнайомця, але несподівано він воскрес і пояснює Неро, що він вже не людина. Варто було Неро відволіктися, як убивця втікає.
Вийшовши надвір, Неро бачить орду тих демонів, які розправляються з мирними жителями і вирішує допомогти у біді.
Далі, на жаль, говорити краще не варто. Неро повинен зрозуміти, що відбувається, знайти того незнайомця в червоному (вбити його) і що затіяв Орден Меча. Подальший шлях веде його в замок Ордену.
Геймплей
Уууух! Ось це мабуть те, за що варто полюбити гру. Перед вами гра в жанрі слешер, а це означає натовп ворожий, багато зброї та її ефектне застосування. Рубі та кромсай! Комбо неймовірні та красиві і, в якомусь сенсі, саме це і є мета під час сутички – виконати видовищні, безперервні комбо. У грі є бально-рейтингова система, яка наприкінці рівня оцінює ваш стиль гри. Чим крутіше ваш стиль - тим більше очок прокачування на покупку нових навичок.
Світ
Гра може похвалитися великими, мальовничими локаціями. Від міста та замку до джунглів. Їх дизайн і опрацювання зводять з розуму, але одне "але" - вони лінійні. До того ж другу половину гри ви повторюєте свій маршрут ними, хоч уже й не зовсім тим шляхом. Ну, якщо говоримо про світ, то про його мешканців теж скажу. Демони... Вони всюди. Причому вони досить різноманітні і під кожний тип демона треба підлаштовуватись. Але остаточно перевірять вас на міцність боси, яких ви зустрінете достатню кількість.
Графіка (ПК версія)
Якого року гра? 2008? А за графіком і не скажеш. Графіка дуже вражає і навіть сьогодні гра має дуже гідний вигляд.
Музика
Музика під час битв надає завжди живності, динаміки, та й загалом просто цікавіше грати. І тут сказати нічого, Shawn McPherson виконав круті пісні!
Підсумок
Devil May Cry 4 найкраща гра для мене у цьому жанрі. Гра підкорює бойовими сценами, загальним візуальним оформленням і цікавим сценарієм (хоча він іде на другий план).