На відміну від першої частини, де був і зоо-хорор, і морок, і атмосфера, друга більше нагадує дуже яскравий науково-фантастичний шутер, що не пішло грі на користь.
Що можна придумати таке, щоб хоч якось видати гру за сіквел? Шаблон у стилі "злі вчені продовжили експерименти...". Але щоб якось зіграти на оригінальності, додали елементи переміщення у часі. Грубо кажучи: на черговому острові щось пішло не так, і його якимось чином перемістили назад під час, аж за часів динозаврів. Щоб розібратися до чого, був посланий загін (куди увійшла і головна героїня 1-ої частини). А далі: злі вчені, біг тимчасовою лінією і дуже розпливчаста кінцівка.
Якщо у першій грі був цікавий баланс екшену та загадок, то тут пішов ухил у першу сторону. Гравці дуже багато і нудно стрілятимуть у все, що рухається. І іноді шукати ключі, щоби пройти далі. І насправді це пішло грі на користь, тому що все, що відбувається, і справді нагадує фантастичний бойовик, і бігати в пошуках чергової статуетки по занедбаній лабораторії швидше б набридло. Що-що, а стрілятися тут дуже цікаво.
А щоб ще більше спростити геймплей, були введені окуляри. Вбиваєте динозавра – отримуєте окуляри, щоб витратити їх на патрони, зброю, броню тощо.
Єдиний мінус всього цього – графіка. Гра вийшла на РС у 2003 році, але моделі, текстури та задній вигляд досі застрягли у 1998 році. Чому японці полінувалися хоч якось прикрасити гру на комп'ютерах — питання на мільйон.
Зараз гра викличе хіба що приємні та ностальгічні враження щодо ігор на PS1. Та що казати: у неї приємно зіграти навіть зараз. Жаль, що серію не продовжили.