"Поруч контейнер з інгібітором"
Чекав виходу ДЛ2 десь з 2019 року, коли ми з іншою вперше випадково натрапили на першу частину (і награли там 150+ годин)
Обидва взяли передзамовлення в лютому, а грати сіли відразу після виходу (о 5 ранку здається) і...
Безумовно, очікування були завищені — кілька років розробки, гідна перша частина. Але сказати, що я розчарувався в грі — не сказати нічого.
Якщо пробігтися по плюсах, то це — непогана бойова система, що перекочувала з першої частини, сюжет став трохи кращим ніж у першій частині (хоча в ДЛ1 сюжет був прісненький, навіть за 4 проходження не запам'ятав персонажів), різноманітність зброї та противників, ну і динамічний паркур, звичайно.
А ось говорячи про мінуси...
Досить поганенька оптимізація, сюжет середній (так, кращий ніж у першій частині, але від цього не менш нудний), нудний пошук контейнерів з інгібіторами, купа непотрібних навичок, багато однотипних завдань, трохи застаріла графіка, відсутність вогнепальної зброї (серйозно, навіщо її було прибирати, коли в 1 частині вона дуже органічно вписувалася і була реалізована непогано?), прісні персонажі...
Загалом, мінусів вистачає, а гру в підсумку ми так і не пройшли, задушила (в кооперативі тут значно менше фану, ніж у грі-попередниці) — може, якось, колись, ми доб'ємо ДЛ2.
Загалом, моя оцінка — 6/10