Геймплей захоплюючий. Паркур, нічні погоні, бої здебільшого з використанням холодної зброї (але іноді можна зустріти і стрільців). Система крафта також непогана. Навіть із труби раковини можна зробити зброю з якимось стихійним ефектом. Взагалі, скажу правду, я не дуже захоплююся іграми про зомбі. Нудне заняття. Ходи, вбивай, збирай лут, ховайся від мерців і бла бла бла бла... Dying Light — інша справа. Геймплей там швидкий. гра ніби каже тобі "Біжи, чи здохни!" Пересуватися досить урбанізованою місцевістю складно. Особливо у Старому місті, де вулиці забиті зараженими. І тут приходить на допомогу паркур. Старовина Брекен навчив людей рухатися Харраном ефективно. Без ризику отримати укус, але з ризиком впасти вниз на смерть.

Зі свого досвіду скажу, що на першому проходженні гра була для мене трохи страшною ночами. Пам'ятаю, біг уночі вагоном, тікаючи від мутантів (мутанти і заражені — різні речі), які переслідували мене. Голова одного з них вискочила прямо в кутку екрану. Я здригнувся зі страху і мало не впав)))

Загалом гра приваблива. Сюжет середній. У DLC "The following" він набагато цікавіший. Але не поспішайте грати в нього одразу. Спочатку треба пройти головним чином сюжет, щоб розуміти частину контенту цього DLC. Там також додано нову зброю, трюки (паркур) і зробили різноманітність на обличчя персонажів (Всі були на одну особу). Ну, не мені судити, грати вам чи ні. Як кажуть: "Не спробуєш - не дізнаєшся"))

Якщо все ж таки надумайте грати, то ось вам моя порада, як паркурщика Харрана: Коли за тобою побіжать стрибуни - Біжи... Біжи, стиснувши булки. Run, boy, run

PS. Вперше ділюся своєю думкою, так що не судіть суворо мій огляд. Втім, критиці я теж радий. Приємної гри!

Відгук був перекладений Показати оригінал (RU)Показати переклад (UK)

Геймплей захватывающий. Паркур, ночные погони, бои в большинстве случаев с использованием холодного оружия (но иногда можно встретить и стрелков). Система крафта тоже неплохая. Даже из трубы раковины можно сделать оружие с каким-нибудь стихийным эффектом. Вообще, скажу по правде, я не очень увлекаюсь играми про зомби. Скучное занятие. Ходи, убивай, собирай лут, прячься от мертвецов и бла бла бла... Dying Light же — другое дело. Геймплей там быстрый. игра как будто говорит тебе "Беги, или сдохни!" Передвигаться по довольно урбанизированной местности сложно. Особенно в Старом городе, где улицы забиты зараженными. И тут приходит на помощь паркур. Старина Брекен обучил людей двигаться по Харрану эффективно. Без риска получить укус, но с риском свалиться вниз насмерть.

Из своего опыта скажу, что на первом прохождении игра была для меня немного страшной по ночам. Помню, бежал ночью по вагону, убегая от мутантов (мутанты и зараженные — разные вещи), преследовавших меня. Голова одного из их выскочила прямо в углу экрана. Я вздрогнул со страху и чуть не упал)))

В общем, игра привлекательная. Сюжет средненький. В DLC "The following" он куда интереснее. Но не спешите играть в него сразу. Сначала надо пройти основно сюжет, что бы понимать часть контента этого DLC. Там так же добавлено новое оружие, трюки (паркур) и сделали разнообразие на лица персонажей (Все были на одно лицо). Ну, не мне судить, играть вам или нет. Как говориться: "Не попробуешь — не узнаешь"))

Если все же надумайте играть, то вот вам мой совет, как паркурщика Харрана: Когда за тобой побегут прыгуны — Беги... Беги, стиснув булки. Run, boy, run

PS. Первый раз делюсь своим мнением, так что не судите строго мой обзор. Впрочем, критике я тоже рад. Приятной игры!

8.4
Коментарі 0