ER я вперше проходив ще в березні, і гра мені зовсім не сподобалася, а от зовсім недавно вирішив перепройти — і моя думка про гру з того часу не змінилася. Навіть трохи.
Складно передати враження, коли ти вперше заходиш у гру, з'являєшся в красивому відкритому світі (особливо якщо до цього ти грав у соулси, де одні підземелля-болота-коридори замків), і от, ти бігаєш по світу, качаєшся, а потім в один момент приходиш до першого боса. Саме в той момент я зрозумів, що з босами щось не так. Вся проблема більшості босів гри в тому, що вони несправедливі до гравця. Абсолютно. Ти можеш довго вивчати атаки, але в один момент бос трохи затримає руку перед ударом, а ти не встигнеш зреагувати — і от, ти знову біля багаття.
Трохи вище я написав про цікавий відкритий світ, так от — до середини гри ти про цей відкритий світ вже забуваєш, адже майже всі дії відбуваються в підземеллях-болотах-коридорах замків, але якщо в соулсах такі локації були дійсно добре зроблені, то тут вони трохи вище середнього (а на деякі локації розробникам начебто самим було байдуже)
У грі багато зброї, і це можна було б назвати плюсом, якби не одне АЛЕ — половина цієї зброї (як і заклинань) абсолютно марні на будь-якому етапі гри, та й будь-який бос проходиться за кілька хвилин двома ріками крові, через що якісь двуручки (з уроном як у зубочистки) стають банально непотрібними. Гаразд, зі зброєю закінчили.
Сюжет — все в дусі соулсів, якась там ера, якісь там погаслі, щось там врятувати і зайняти трон... Загалом, якщо не дивитися трьохгодинні розбори на ютубі, навряд чи щось зрозумієш.
Говорячи про плюси, не можна не відзначити бойову систему, яка перекочувала з ДСов (з деякими нововведеннями, у вигляді стрибка) — вона все так само хороша (от тільки камера, як і в ДСах, не знає як себе поводити в тісних приміщеннях і в битвах з великими босами...)