Нічого особливого писати не буду, але як факт, проходжу вп'яте-шосте.
Взагалі гра сама по собі не дуже, особливо для олдскульних любителів фолича. А чому? Тому що жанром РПГ тут навіть і не пахне, хоча може зовсім трохи і тхне, от прям трохи. Дякую за це прокачування персонажа. Тут швидше підійде визначення "шутер від першої особи з елементами крафтингу та будівництва". Ах так, будівництво, привіт симс? Навіщо це взагалі? Для чого всі ці фермери... Їжу їм подавай, воду, ліжко та захист. Навіщо? Користь нуль. Ах, що ви, вони ж прийдуть на допомогу, якщо стрільнути в небо з флаєргану! Ммм...! Жодного разу не користувалася цим. А ось у Браверхудів можна вертоліт викликати, це корисно.
Атмосфера до речі збереглася, за це плюс розробникам. Ось тільки Бостон якийсь "не живий", навіть із усією його округою. У Співдружності, на відміну Мохаве, немає маленьких поселень, на зразок навіть Новака. Зовсім. Є якісь фермочки, але одну будівлю з городом поселенням не назвеш, її доведеться самому розвивати до повноцінного поселення, а для цього доведеться включити містобудівника і згадати колишні гріхи в Сімсі та Сім-Сіті. Ні дякую. Сенкчуарі відбудували та вистачить. (Знову про будівництво)
Трохи з частини РПГ-жанру, діалоги:
1 — Так
2 — Ні(так)
3 — Сарказм(так)
4 — Що? потім "так")
Ще трохи РПГ, ЛевелАп і крафт:
Чи можу я поліпшити свої знання володіння пістолетом на 15 пунктів? Ні, ставь зірочку і на тобі +20% до шкоди. А Крафт? Ні, не чули. Апгрейд? Є таке.
Взагалі переважно в грі ми займаємося бігом туди-сюди (фасттревел фу) і постійними перестрілками з рейдерами, та всякими тарганами. І постійними пошуками матеріалів для апгрейду та будівель. Особливо(!) пошуками клею та болтів, таке відчуття що ми граємо сталкером-токсикоманом. Ось, власне, і все.
Незважаючи на всі недоліки, я все одно відношу цю гру до однієї з найулюбленіших і ставлю їй 10...
...10 нових поселень, які потребують допомоги з 10.