Hogwarts Legacy
Первый AAA-блокбастер во вселенной «Гарри Поттера» — Hogwarts Legacy — это песочница в большом открытом мире, экшен от третьего лица с элементами RPG. События... Детальніше
Це той самий випадок, коли дуже не хочеться писати негативний відгук на гру..але, по-іншому не виходить. І навіть, може, я пишу зараз все це, в глибині душі сподіваючись, що хтось це прочитає, і переконає мене, сказавши: "Друже, ти не правий, і зараз я тобі поясню, чому...". Адже гра здебільшого зібрала позитивні оцінки від гравців: хвалять і графіку, і механіки, і передачу чарівного духу всесвіту ГП. Через всі ці стадії захоплення пройшов і я, але..пройшов дуже швидко. А далі, гра почала приносити розчарувань більше, ніж захоплень.
Розповісти я хочу про свій внутрішній "діалог із розробниками", про дискусію, що розгорнулася в моїй голові в процесі гри. Про "спір", який я зовсім не хотів вести, але продовжуючи ігровий процес, гра змушувала мене продовжувати цей "діалог".
Спочатку все було прекрасно! Велика гра, що таїть у собі багато цікавого, інтригуючого. Мої очікування були величезними (до речі, може в цьому моя вина, невиправдані очікування — це завжди дуже сумно).
- Дякуємо, що граєш у нашу гру! Не звертай увагу на оптимізацію — ну так, є проблемки, часом навіть серйозні, — ми це потім патчами виправимо.
- Еее...ну, гаразд. Начебто іграбельно. Не зовсім комфортно часом, ну та й нехай, терпимо :) Продовжую! Тим більше, процес вже затягнув: інтригуючий сюжет, гарна картинка, і такий великий Гоґвортс, ухх! Хочеться дослідити кожен його куточок!
І краще б я з замку не виходив..але, звісно, в певний момент гра змушує тебе залишити шкільні стіни, обіцяючи тобі ще масу цікавинок за її межами:
- Дивись, друже, яка тут велика карта! І, крім Гоґсміда тут є й інші житлові зони, які чекають, коли ти їх дослідиш!
- Так..але, крім Гоґсміда, всі інші зони — начебто однакові, що чи, та й робити там особливо нічого...
- Як нічого? Купа неписів чекають, коли ти виконаєш їхні сайд-квести!
- Але ж вони всі однотипні і нецікаві. Вони нічого не привносять в історію...
- Забий, не подобаються сайди, пішли досліджувати ігровий світ! Дивись, на карті величезна кількість печер! І в кінці кожної з них тебе чекає нагородний скриня!
- Супер! Але..чому в цих скринях немає нічого цінного?
- Як це? Ми зробили стопіцот видів одягу, глянь, який він красивий ^____^
- Так, є гарні шмотки...але, навіщо мені зачищати печеру заради гарної шмотки, яка за статами на 7 рівнів нижче мого персонажа? =/
- А зовнішній вигляд чарівної палички? Їх ми теж зробили стопіцот! Вибирай, яка паличка тобі більше подобається!
- Ну..ось ця. Але що мені це дає? Я паличку то все одно не бачу..ну, миготить зрідка в кат-сценах, але...
- Немає часу розмірковувати про це, у нас для тебе ще один сюрприз! Вся карта просто усіяна загадками Мерліна! Їх тут оооочень багато. Так, унікальних всього штук 5-7, але, тим не менш: ти просто зобов'язаний вирішити їх усі!
- Щоб що? Що я отримаю в кінці?
- Та слухай, це ж просто має бути цікаво! Ну, якщо ти не хочеш витрачати на це багато часу, тримай мітлу — на ній ти зможеш швидко літати від однієї загадки до іншої. До речі, в магазині ти знайдеш безліч інших мітел!
- А вони чимось відрізняються одна від одної?
- Ні, але ти можеш покращувати свою мітлу!
- Ооо, якась цікава система крафта і кастомізації різних статів?
- Та ні, просто пролетиш по чекпоінтах у рамках заданого часу і отримаєш невелике збільшення швидкості своєї мітли :)
- Емм...
- О, дивись! Це ж чарівні тварі! Вони допоможуть тобі покращувати твій шмот. Але, для цього тобі потрібно спочатку зловити їх, віднести в кімнату на вимогу, а потім їх потрібно годувати і грати з ними.
- Прикольно. Цікаво. Один раз. Ну, два, для закріплення...Але після цього починає набридати...
- Та ти почекай, дивись що ще можна: тепер ти можеш розводити тварей, щоб...ну, щоб отримати більше тварей. А коли малюк народиться, ти зможеш годувати його і грати з ним! Ну або продати в магазині за монети.
- Але навіщо мені монети? Я магазинами не користуюся взагалі..який у них сенс? Весь шмот я знаходжу в опен-ворлді.
- Але ти можеш купувати корисні штуки для облаштування своєї кімнати на вимогу! До речі, чому вона у тебе так бідно обставлена? Ти нею зовсім не займаєшся?
- Так, блін, я ж не в Sims граю..тим більше тут ця механіка незручна і просто нецікава. Мене таке ще в четвертому Fallout напружувало... Для того, щоб з квестами справлятися, мені вивчення заклинань достатньо...
- До речі, ти помітив, як персонажі постійно тобі говорять про небезпеку вивчення заборонених заклинань? Круто ми жаху нагнали?
- Мм, але я вивчив усі заборонені заклинання, і нічого жахливого не сталося — я як і раніше добряк, який усім допомагає і якого всі люблять. Хоч і вирішую я всі питання за допомогою Круціо і Авади-Кедаври... І навіть супутники мені нічого не го...
- Ооо, добре, що ти згадав супутників! Скажи ж, круто, що тобі не доводиться постійно виконувати квести наодинці? Твої шкільні друзі допомагають тобі виконувати деякі завдання.
- Ну як допомагають...я все роблю сам, вони просто слідом плетуться і іноді щось говорять...
І, насправді, я міг би і далі продовжувати описувати цей "діалог". Але, прекрасно розумію, в яку вату він уже перетворився.
На жаль, у точно таку ж вату для мене з часом перетворився і Hogwarts Legacy..гра, від якої я очікував повторення захвату як від першої Fable, помноженого як мінімум на 2, а отримав...ніби обрубок чогось, що мало бути прекрасним. От склалося таке враження, що на етапі планування все задумувалося в рази крутіше, але 70% задумок не завершили етап реалізації.
Пройшов. І забив. Немає жодного бажання повертатися в цей чарівний світ, перепроходити, шукати щось нове. Не знайду.
Прохідна вийшла річ. І це було б не погано, якби гра не називалася так, як вона називається.
PS Вибачте мене ті, кому довелося це читати. Особистий крик душі.
Это тот самый случай, когда очень не хочется писать негативный отзыв на игру..но, по-другому не получается. И даже, может, я пишу сейчас всё это, в глубине души надеясь, что кто-то это прочтёт, и переубедит меня, сказав: "Друг, ты не прав, и сейчас я тебе растолкую, почему...". Ведь игра в большинстве своём собрала положительные оценки от игроков: хвалят и графику, и механики, и передачу волшебного духа вселенной ГП. Через все эти стадии восхищения прошёл и я, но..прошёл очень быстро. А дальше, игра начала приносить разочарований больше, чем восхищений.
Поведать я хочу о своём внутреннем "диалоге с разработчиками", о дискуссии, которая развязалась в моей голове в процессе игры. О "споре", который я совсем не хотел вести, но продолжая игровой процесс, игра заставляла меня продолжать этот "диалог".
Поначалу, всё было прекрасно! Большая игра, таящая в себе много интересного, интригующего. Мои ожидания были огромны (кстати, может в этом моя вина, неоправданные ожидания — это всегда очень грустно).
- Спасибо, что играешь в нашу игру! Не обращай внимание на оптимизацию — ну да, есть проблемки, порой даже серьёзные, — мы это потом патчами поправим.
- Эээ...ну, лаадно. Вроде играбельно. Не совсем комфортно порой, ну да и пусть, терпимо :) Продолжаю! Тем более, процесс уже затянул: интригующий сюжет, красивая картинка, и такооой большой Хогвартс, ухх! Хочется исследовать каждый его уголок!
И лучше бы я из замка не выходил..но, конечно, в определённый момент, игра заставляет тебя покинуть школьные стены, обещая тебе ещё массу интересностей за её пределами:
- Смотри, друг, какая тут большая карта! И, кроме Хогсмида тут есть и другие жилые зоны, которые ждут, когда ты их исследуешь!
- Даа..но, кроме Хогсмида, все остальные зоны — как будто бы одинаковые, что ли, да и делать там особо нечего...
- Как нечего? Куча неписей ждут, когда ты выполнишь их сайд-квесты!
- Но ведь они все однотипные и не интересные. Они ничего не привносят в историю...
- Забей, не нравятся сайды, пошли исследовать игровой мир! Смотри, на карте огромное множество пещер! И в конце каждой из них тебя ждёт наградный сундук!
- Супер! Но..почему в этих сундуках нет ничего ценного?
- Как это? Мы сделали стопицот видов одежды, глянь, какая она красииивая ^____^
- Даа, есть красивые шмотки...но, зачем мне зачищать пещеру ради красивой шмотки, которая по статам на 7 уровней ниже моего перса? =/
- А внешний вид волшебной палочки? Их мы тоже сделали стопицот! Выбирай, какая палочка тебе больше нравится!
- Нуу..вот эта. Но что мне это даёт? Я палочку то всё равно не вижу..ну, мелькает изредка в кат-сценах, но...
- Нет времени размышлять об этом, у нас для тебя ещё один сюрприз! Вся карта просто усеяна загадками Мерлина! Их тут оооочень много. Да, уникальных всего штук 5-7, но, тем не менее: ты просто обязан решить их все!
- Чтобы что? Что я получу в конце?
- Да слушай, это же просто должно быть интересно! Ну, если ты не хочешь тратить на это много времени, держи метлу — на ней ты сможешь быстро летать от одной загадке к другой. Кстати, в магазине ты найдёшь множество других мётел!
- А они чем-то отличаются друг от друга?
- Нет, но ты можешь улучшать свою метлу!
- Ооо, какая-то интересная система крафта и кастомизации различных статов?
- Да нет, просто пролетишь по чекпоинтам в рамках заданного времени и получишь небольшой прирост к скорости своей метлы :)
- Эмм...
- О, смотри! Это же волшебные твари! Они помогут тебе улучшать твой шмот. Но, для этого тебе нужно сначала поймать их, отнести в выручай-комнату, а потом их нужно кормить и играть с ними.
- Прикольно. Интересно. Один раз. Ну, два, для закрепления...Но после это начинает наскучивать...
- Да ты подожди, смотри что ещё можно: теперь ты можешь разводить тварей, чтобы...ну, чтобы получить больше тварей. А когда малыш родится, ты сможешь кормить его и играть с ним! Ну или продать в магазине за монеты.
- Но зачем мне монеты? Я магазинами не пользуюсь вообще..какой в них смысл? Весь шмот я нахожу в опен-ворлде.
- Но ты можешь покупать полезные штуки для обустройства своей выручай-комнаты! Кстати, почему она у тебя так бедно обставлена? Ты ей совсем не занимаешься?
- Да, блин, я ж не в Sims играю..тем более здесь эта механика неудобная и просто неинтересна. Меня такое ещё в четвёртом Fallout напрягало... Для того, что с квестами справляться, мне изучение заклинаний достаточно...
- Кстати, ты заметил, как персонажи постоянно тебе говорят про опасность изучения запретных заклинаний? Круто мы жути нагнали?
- Мм, но я выучил все запретные заклинания, и ничего ведь страшного не произошло — я по прежнему добрячок, который всем помогает и которого все любят. Хоть и решаю я все вопросы с помощь Круцио и Авады-Кедавры... И даже спутники мне ничего не го...
- Ооо, хорошо, что ты упомянул спутников! Скажи ведь, круто, что тебе не приходится постоянно выполнять квесты в одиночку? Твои школьные друзья помогают тебе выполнять некоторые задания.
- Ну как помогают...я всё делаю сам, они просто следом плетутся и иногда говорят что-то...
И, на самом деле, я мог бы и дальше продолжать описывать этот "диалог". Но, прекрасно понимаю, в какую вату он уже превратился.
Увы, в точно такую же вату для меня со временем превратился и Hogwarts Legacy..игра, от которой я ожидал повторения восторга как от первой Fable, умноженного как минимум на 2, а получил...как-будто обрубок чего-то, что должно было быть прекрасным. Вот сложилось такое ощущение, что на этапе планирования всё задумывалось в разы круче, но 70% задумок не завершили этап реализации.
Прошёл. И забил. Нет никакого желания возвращаться в этот волшебный мир, перепроходить, искать что-то новое. Не найду.
Проходная вышла штука. И это было бы не плохо, если бы игра не называлась так, как она называется.
PS Простите меня те, кому пришлось это читать. Личный крик души.