Horizon стала моєю першою грою на PS, і я дуже радий, що моє знайомство з консоллю почалося з такого приголомшливого у всіх планах продукту!
Гра змусила закохатися в себе вже з перших хвилин, а після неспішно збільшувала температуру розжарення, поступово розкриваючись, подібно до квітки, перетворюючи закоханість на почуття гарячої любові. Дуже приємною несподіванкою виявилося те, що тут не вдасться просто бігти вперед, стріляючи у все, що рухається з "того пуху, що більше": для кожної машини потрібна своя зброя, своя стратегія, а часом і своя броня. З машинами хочеться боротися не тому, що потрібні очки досвіду для прокачування чергового скіла, а просто тому, що цікаво. Експа – лише приємний бонус. На мій погляд, саме це і не дає занудьгувати навіть після багатьох годин геймплею: битви проходять активно, наповнені видовищним екшеном та чудовим драйвом! Кат-сцени створюють відчуття перегляду видовищного адвенчур-бойовичка, сюжет — відчуття прочитання захоплюючої книги у жанрі наукової фантастики.
Horizon - це світ, в який хочеться занурюватися, який хочеться вивчати, досліджувати його найдальші куточки. Саме так було у мене, тому на проходження пішло більше 100 годин: просто тому, що я періодично залипав і просто милувався навколишньою картиною або детальним наповненням локації.