Бліклий сірий візуал (який модами можна зробити нормальним кольоровим).
Платформінг-недо паркур. Постійні обмеження через бетонний пил. Незрозумілий кінець гри.
Хтось скаже, що ця гра є бюджетною The Last of Us для бідних, де головний герой захищає дівчинку в постапокаліпсисі...
Але є цілих 2 АЛЕ:
По-перше, гра некваплива, вона в рази сильніше занурює в брудний і безвихідний постапок, ніж "Одні з нас", в якій у всіх спільнот + все добре, а в "Одні з нас 2" все ще краще, адже в спільнотах з'явилася гойдалка, гойдалка ..., Карле! Як же герої Ніла Дракмана добре живуть у постапокаліпсисі! Але герої гри I Am Alive обділені всім цим.
Ви не знаєте, хто добрий, хто поганий, кому допомогти, а кому ні. З вами поділилися їжею, яка служить аптечкою, це добре чи погано (чи є в цьому якийсь каверз)? Вас просять допомогти, чи щире це прохання чи це пастка?
Ця гра не жене гравця через розписані ситуації, через битви на аренах...
У ній є рівень ХАБ, з якого ми потрапляємо в різні локації і потім потім повертаємося.
По-друге, унікальна механіка блефу та залякування зброєю:
(платформінг у грі від 3 особи, ходіння-бродіння з камерою з-за плеча, а прицілювання від 1-ї особи)
якщо під час прицілювання ви наставите свою зброю на ворога, то він підніме руки вгору або здасться, навіть якщо у вас немає патронів (адже він цього не знає).
Вся ця механіка, хто кого переграє та перехитрує, переблефує – мега КАЙФ!
А ви впевнені, що зброя ворога заряджена? Він блефує чи ні?
Вороги вмирають із однієї кулі, але й ви теж!