Колись, далекого 2007 року, купив я собі іграшку під назвою "Фаренгейт. Пророцтво індиго". Встановив. Помучився півгодини з керуванням, і плюнув. Наступного дня вирішив спробувати ще раз... і сталося диво. А секрет дива виявився простий: не треба смикати мишку з боку в бік, і бризкаючи на монітор слинами, волати: "Ну хто таке управління робить!" А у міні-іграх, де потрібно швидко-швидко натискати кнопочки, навпаки, не потрібно спати. Через півтора роки перегравав вже з геймпадом (передбачаючи, що "ось зараз я точно всіх переможу однією кнопочкою"). Не тут було. Потрапивши в туалеті копу 8 разів (вісім, Карл!) через "не береться швабра/не миється підлога/не ховається ніж/не дістаються презервативи з автомата", прибрав геймпад від гріха подалі і взявся за стару добру мишку. Зло покарано, світ спасенний. Гра просто незрівнянна, графіка для 2007 року відмінна, управління хоч і незвичайне, але дуже зручне (для мене, принаймні), колоритні герої, кілька кінцівок, чудовий сюжет. Було таке відчуття, що я подивився дуже добротний фільм у жанрі містики/трилера, і не просто подивився, а ще й взяв участь у ньому. Нещодавно знову перегравав у "Фаренгейт", знову отримав масу задоволення. Ця гра відразу ж зайняла своє місце в моїй колекції (а я дуже вимогливий до ігор). Якщо хтось ще не мав задоволення пограти у "Пророцтво індиго", сміливо грайте, не пошкодуєте!
Когда-то, в далеком 2007 году, купил я себе игрушку под названием "Фаренгейт. Пророчество индиго". Установил. Помучился полчаса с управлением, и плюнул. На следующий день решил попробовать еще разок...и случилось чудо. А секрет чуда оказался прост: не надо дергать мышку из стороны в сторону, и брызгая на монитор слюнями, вопить:"Ну кто такое управление делает!". А в мини-играх, где нужно быстро-быстро нажимать кнопочки, наоборот, не нужно спать. Спустя полтора года переигрывал уже с геймпадом (предвкушая, что "вот щас я точно всех победю одной кнопачкой"). Не тут-то было. Попавшись в туалете копу 8 раз (восемь, Карл!) по причине "не берется швабра/не моется пол/не прячется нож/не достаются презервативы из автомата", убрал геймпад от греха подальше и взялся за старую добрую мышку. Зло наказано, мир спасен. Игра просто бесподобна, графика для 2007 года отличная, управление хоть и необычное, но весьма удобное (для меня по крайней мере), колоритные герои, несколько концовок, великолепный сюжет. Было такое ощущение, что я посмотрел очень добротный фильм в жанре мистики/триллера, и не просто посмотрел, а еще и поучаствовал в нем. Не так давно снова переигрывал в "Фаренгейт", снова получил массу удовольствия. Эта игра сразу же заняла свое место в моей коллекции ( а я весьма требователен к играм). Если кто-то еще не имел удовольствия поиграть в "Пророчество индиго", смело играйте, не пожалеете!