inFamous
inFamous — экшен с видом от третьего лица. Главный герой игры — курьер Коул МакГрат, оказавшийся в эпицентре взрыва. Ему удалось выжить, при этом Коул... Детальніше
УFamous в назві намагається обіграти відразу два слова. Виходить це приблизно так само, як поділ у грі на "добро" і "зло" - не Погано (пограю і я словами).
Особливої різниці та моральних дилем вибір «світлої» чи «червоної» не привносить. Однак є відмінним доповненням до коміксової атмосфери гри, яка вийшла на ура. На той час InFamous клала на обидві лопатки всіх конкурентів навіть із профільною освітою. Гра бере і сценарієм (нехай місцями простецьким та наївним) та чудово вивіреною складністю. Так, герой цілком собі смертний і довго під шквалом куль не простоїть. Електрика є не скрізь. «Заряд» на спецздатності летить дуже швидко.
Хороший і справжній платформінг, де потрібно стрибати акуратно, незважаючи на прилипання героя до стін. На відміну від Assassin Creed, стрибки в InFamous можуть потріпати нерви. Причому не тільки від складності, а й все ж таки кривості прилипання та анімації.
А ось про анімацію слід влити дьогтю більше. Якщо сам протагоніст рухається цілком собі добре, всі інші персонажі і NPC виконані нижче середнього. Особливо це кидається в роликах на движку. У грі намагаються замінити їх крутими стильними коміксовими вставками. Шкода, що не завжди.
Ще з «ложок» побічні завдання, які дають корисні бонуси, але страждають на одноманітність. Як і однакове сіре місто всього з кількома цікавими локаціями. Мінуси відкритого світу.
Але навіть через 5 років в InFamous варто пограти, враховуючи, що вона залишається однією з найкращих коміксових ігор.
InFamous в названии пытается обыграть сразу два слова. Получается это примерно так же, как разделение в игре на «добро» и «зло» — неПлохо (поиграю и я словами).
Особой разницы и моральных дилемм выбор «светлой» или «красной» не привносит. Однако является отличным дополнением к комиксовой атмосфере игры, которая получилась на ура. В то время InFamous клала на обе лопатки всех конкурентов даже с профильным образованием. Игра берет и сценарием (пусть местами простецким и наивным) и прекрасно выверенной сложностью. Да, герой вполне себе смертен и долго под шквалом пуль не простоит. Электричество есть не везде. «Заряд» на спецспособности улетает очень быстро.
Хорош и настоящий платформинг, где нужно прыгать аккуратно, несмотря на прилипание героя к стенкам. В отличие от Assassin’s Creed, прыжки в InFamous могут потрепать нервы. Причем не только от сложности, но и, все же, кривости прилипания и анимации.
А вот об анимации следует влить дегтя побольше. Если сам протагонист двигается вполне себе хорошо, то все остальные персонажи и NPC выполнены ниже среднего. Особо это бросается в роликах на движке. В игре пытаются заменить их крутыми, стильными комиксовыми вставками. Жаль, что не всегда.
Еще из «ложек» побочные задания, которые дают полезные бонусы, но страдают однообразием. Как и одинаковый серый город всего с парой интересных локаций. Минусы открытого мира.
Но даже спустя 5 лет в InFamous стоит поиграть, учитывая что она остается одной из лучших комиксовых игр.