Перша частина була хардкорна, реалістична (привіт смерті у в'язниці ще в першій локації), але, як мені здається, все це майже завжди в міру. Безумовно, дурні моменти через це особливо сильно впадали у вічі, але за цей чудовий середньовічний вайб особисто я на них очі заплющував.
Бойовка... Я не знаю, скільки я витратив сумарно годинника, щоб її зрозуміти. Начебто все просто. Знай собі й тикай у потрібні місця, але щось не виходило.
Я чекаю на другу частину, бо неймовірно хочеться знову відчути на собі життя в середньовіччі, відчути, якої це людині, яка тільки-но почала стріляти з лука, а потім стала в цьому майстром. Відчути якого мати власного пса і, темної ночі, читати різні книги, просто тому, що ти зміг освоїти писемність і ти вже не звичайна чернь.