Last Day of June
Last Day of June — фантастическое приключение с видом от третьего лица. Игра расскажет о судьбе двух персонажей, Карла и Джун, и сфокусируется на их истории любви... Детальніше
Думка про маленький шедевр, що нещодавно вийшов.
Вивчаючи продукти сучасної ігроіндустрії, все частіше зауважуєш, що по-справжньому "душевних" ігор виходить катастрофічно мало. Ми майже щомісяця отримуємо ААА-продукти з безликим відкритим світом, однотипними квестами, порожніми персонажами та банальним сюжетом. Але завжди хочеться чогось глибокого, незвичайного, емоційного. І тим цінніше зараз вийшла зовсім недавно Last Day Of June — гра, яка не гірша за Hellblade, що нещодавно прогримів: Senua`s sacrifice показує весь біль втрати коханої людини і всі рівні депресії і психозу з цього приводу.
Сюжет у цій грі дуже трагічний. Спочатку нам показують двох закоханих один одного милих персонажів, їх турботу друг про друга. І всього за мить все це перекреслюється випадковою аварією, яка забирає життя дівчини і залишає головного героя на все життя інвалідом. І ось, якось прокинувшись від кошмару, хлопець виявляє в собі здатність, торкаючись картин людей, повертатися в минуле, того злощасного дня, що закінчився катастрофою. І всю гру нам доведеться намагатися врятувати кохану головного героя від смерті.
Геймплейна гра є звичайним квестом, адвенчурою, в якій нам належить вирішувати задоволені прості головоломки, засновані на виборі. Для цього нам доведеться одночасно взаємодіяти з кількома персонажами та їх спогадами. Приміром, згадуємо ми за хлопчика, який того дня вибіг на дорогу і спричинив аварію. Припустимо, ми зробили з нього інший вибір - взяли мотузку і пішли грати з повітряним змієм. І начебто все вийшло, і аварії не повинно бути. Але тоді ми виявимо, що наступна героїня спогади не зможе використати мотузку (адже вона у хлопчика) для того, щоб прив'язати численні коробки з речами до кузова машини. Таким чином, при перевезенні з кузова машини виваляться всі речі, дівчина різко зупиниться, відчинить двері, а тут назустріч їде головгерой з дівчиною — і трапляється аварія. Тоді ми повертаємось у спогад із хлопчиком і робимо так, щоб він не користувався мотузкою тощо. Кожен спогад потребує неодноразового коригування у процесі. Багатьом, можливо, геймплей здасться нудним і репетативним, але, як не дивно, у цій грі головне — це сюжет та емоції, які ми маємо випробувати.
Музичний супровід у грі незрівнянно. Звуковий фон є невід'ємною частиною гри, тому що за весь сюжет ви не почуєте жодного слова у діалогах персонажів, а спілкування передається звуками у стилі "The Sims". Однак слухати потрібно уважно, адже на задньому фоні ви все-таки зможете почути слова ближче до кінця гри. І саме це допоможе вам зрозуміти, що насправді тут відбувається.
Графіка і особливе малювання персонажів - без очей - віддає піксарівськими мультиками, але навіяна музичним кліпом "Drive Home" Стівена Вілсона, в чому визнавали самі розробники гри. А зображення персонажа без очей дозволяє гравцеві більше співвідносити себе з персонажем, адже в такий спосіб індивідуальність персонажа стирається.
Оптимізація всіх платформах досить придатна.
Підбиваючи підсумки, хочеться сказати, що "Last Day of June" - це дуже глибока, емоційна та психологічна пригода. Особисто мене дуже здивувало, що ніхто з критиків не звернув увагу на цю гру, як на психологічну пригоду всередині розуму, охрестивши її "Днем Сурока" і пояснивши, що у героя просто є здатність переміщатися в часі, що вже стала банальною. Однак, хочу відзначити, що гра набагато глибша і багатошарова, ніж може здатися на перший погляд. Як на мене, це маленький шедевр, який приємно здивував серед інших цьогорічних тайтлів. 10 із 10.
Мнение о недавно вышедшем маленьком шедевре.
Изучая продукты современной игроиндустрии, все чаще замечаешь, что по-настоящему "душевных" игр выходит катастрофически мало. Мы почти каждый месяц получаем ААА-продукты с безликим открытым миром, однотипными квестами, пустыми персонажами и банальным сюжетом. Но хочется всегда чего-то глубокого, необычного, эмоционального. И тем ценнее сейчас вышедшая совсем недавно Last Day Of June — игра, которая не хуже недавно прогремевшего Hellblade: Senua`s sacrifice показывает всю боль утраты любимого человека и все уровни депрессии и психоза по этому поводу.
Сюжет в этой игре весьма трагичен. Сначала нам показывают двух влюбленных друг в друга милых персонажей, их заботу друг о друге. И всего через мгновение все это перечеркивается случайной аварией, которая отнимает жизнь девушки и оставляыет главного героя на всю жизнь инвалидом. И вот, однажды проснувшись от кошмара, парень обнаруживает в себе способность, прикасаясь к картинам людей, возвращаться в прошлое, в тот злополучный день, окончившийся катастрофой. И всю игру нам предстоит пытаться спасти возлюбленную главгероя от смерти.
Геймплейно игра представляет собой обычный квест, адвенчуру, в которой нам предстоит решать довольны простые головоломки, основанные на выборе. Для этого нам придется одновременно взаимодействовать с несколькими персонажами и их воспоминаниями. К примеру, вспоминаем мы за мальчика, который в тот день выбежал на дорогу и стал причиной аварии. Допустим, мы сделали зе него другой выбор — взяли веревку и пошли играться с воздушным змеем. И вроде все получилось, и аварии быть не должно. Но тогда мы обнаружим, что следующая героиня воспоминания не сможет использовать веревку (ведь она у мальчика) для того, чтобы привязать многочисленные коробки с вещеами к кузову машины. Таким образом, при перевозке из кузова машины вывалятся все вещи, девушка резко остановится, откроет дверь, а тут как раз навстречу едет главгерой с девушкой — и случается авария. Тогда мы возвращаемся в воспоминание с мальчиком и делаем так, чтобы он не пользовался веревкой и т.д. Каждое воспоминание требует неоднократной корректировки в процессе. Многим, возможно, геймплей покажется скучным и репетативным, но, как ни странно, в этой игре главное — это сюжет и эмоции, которые нам предстоит испытать.
Музыкальноее сопровождение в игре бесподобно. Звуковой фон является неотъемлемой частью игры, потому что за весь сюжет вы не услышите ни одного слова в диалогах персонажей, а общение передается звуками в стиле "The Sims". Однако, слушать нужно внимательно, ведь на заднем фоне вы все-таки сможете услышать слова ближе к концу игры. И именно это и поможет вам понять, что на самом деле здесь происходит.
Графика и особая рисовка персонажей — без глаз — отдает пиксаровскими мультиками, но навеяна музыкальным клипом "Drive Home" Стивена Уилсона, в чем признавались сами разработчики игры. А изображение персонажа без глаз позволяет игроку больше соотносить себя с персонажем, ведь таким образом индивидуальность персонажа стирается.
Оптимизация на всех платформах достаточно годная.
Подводя итоги, хочется сказать, что "Last Day of June" — это очень глубокое, эмоциональное и психологическое приключение. Лично меня очень удивило, что никто из критиков не обратил внимание на эту игру, как на психологическое приключение внутри разума, окрестив ее "Днем Сурка" и объяснив, что у героя просто есть ставшая уже банальной способность перемещаться во времени. Однако, хочу отметить, что игра гораздо глубже и многослойнее, чем может показаться на первый взгляд. Как по мне, это маленький шедевр, который приятно удивил среди прочих тайтлов этого года. 10 из 10.