У грі два головні персонажі, за яких граєш поперемінно в різних розділах.
Один - ветеран американської операції в "Афандістані". Такий собі байдужий, все сміховинки та прикольчики, здрастуйте-будь ласка. А потім раптом підбирається у стійку: мені треба потрапити ножем у шийну артерію? я не вмію, але спробую, гаразд, пішли. Всю дорогу рятує якихось дівчат, а потім з ними каламутить якнайшвидше (але не з усіма, можливо, я щось робив не так). Цього не виявляється, але мається на увазі.
Друга - смаглява брюнетка з гривою до пояса (грива, на хвилиночку, з непоганою фізикою. Як і все інше). У першому розділі вона така лохушка-кур'єр, і влітає в переробку з "афандистанціями" жорстко, і вирішує змінитися. У третьому розділі вона вже закопує в лісі інформатора, який її не влаштував, і дзвонить до іншого, щоб і його перевірити на вошивість. Коротше, кар'єрне зростання очевидне. У Стимі її скринять у всіх видах та ракурсах якщо не сотнями, то десятками, вся стрічка спільноти їй забита.
Камера знаходиться за правим плечем на достатній відстані, персонажів видно десь по коліна. Прямо під час гри можна налаштувати чутливість миші та те, що в налаштуваннях названо "інерційністю камери". У тісних приміщеннях, можливо, було б краще від однієї особи, але чомусь зроблено від третьої — мені зрозуміло (див. попередній абзац).
Стрілянина зроблена досить просунутою, на бігу нікуди не потрапиш, треба зупинитися/присісти + прицілитися. Багато налаштувань, пов'язаних з цим, у тому числі "пресети" складності та кількість ворогів. Я вибрав більш-менш середні та це мене влаштувало. Десь у середині гри я виявив налаштування "Темна ніч" і ось тут зайшло по-справжньому... Ні радара, ні індикаторів, тільки цвіркуни і зверху ворожі квадрокоптери ліхтарями світять. Краса!
Дорослі справи та кривавість у налаштуваннях теж є.
Рукопашка та холодне зроблено простіше. І потрібно холодне тільки в одному місці, в лікарні в інфекційному відділенні, де патронів не дістати. Я закликав та це вистачило.
В останньому розділі героїню відправляють у віртуальну реальність не спойлеруватиму навіщо, де все відбувається у фентезійному сеттингу. Їй надано двох помічників — ельфійки-лучниці та бойової мавп Горилич (!), які каламутять у неї за спиною. Я поржав.
У мене на гру пішло 20 годин, але це на досить великій складності та із середньою кількістю ворогів. Якщо все по-мінімуму, то буде швидшим. Так, ось ще - за кілька вбитих ворогів даються додаткові життя, і можна респаунитися в бою без завантаження сейва. Сейви в коротких розділах робляться автоматом на початку (і іноді наприкінці), в довгих - або автоматом за змістом дії (поділяючи як би на кілька підголов), або на відкритих просторах самостійно в спеціальних точках.
Резюмую - гра мені сподобалася, схвалюю, раджу, рекомендую. За співвідношенням якість/ціна ставлю 10 балів.