Цю гру я пам'ятаю з її релізу. Я тоді вирішив пошукати нові ігри. І як тільки я знайшов цю гру, я згадав, як нещодавно проходив першу частину і, спіратив, вирішив зіграти в другу. І відразу скажу, що за атмосферною складовою вона нічим не відрізняється від попередньої гри: той самий жахливий світ, а ти в ньому маленька дитина, яка намагається вижити.
Музика до гри була написана також Tobias Lilja — композитором першої частини. Але хоч ця гра і перейняла від батька плюси, вона також перейняла і мінуси, і насамперед незручний геймплей. Він все також незручний для клавіатури та миші і нормально можна рухатися в чотири сторони замість восьми.
Новий грабельний персонаж Моно мене дуже вразив (скажу так, мені він сподобався більше Шостий). Його дизайн виглядає дуже простим, що є добре, адже він дитина, що виживає у Бледному Місті від монстрів. А Шоста (героїня першої частини) стає напарником для хлопчика. У геймплейному плані Моно відрізняється від Шостої нескінченним бігом і поганою стрибком.
Про сюжет нічого не можу сказати, він тут мінімальний, але однаково захоплюючий. Особливо кінцівка від якої всі були шоковані.
Підбиваючи підсумки, скажу, що це одна з кращих ігор, що я грав. До речі, Тарсери більше не займаються цією серією, але нова гра від них також дуже вразила. Тож чекаємо.