Насамперед хочу відразу застерегти: забудьте, що це Метал Гір. Не тому що вона як частина всесвіту погана, а тому, що від цієї назви завжди пробігають Кодзима-мурашки і хочеться чекати чогось дахового. Гра вам цього не дасть. Більше того, ті елементи МГ, які вона успадкувала, навіть не порівняти з тими, що ми мали в МГС.
Тут слабші діалоги, які більше побудовані на кількості, ніж на якості (але це лише за мірками МГС), самі метал гіри сприймаються куди простіше, історія, політика, "людське посилання", всі ці елементи не того рівня, що нам давав Кодзіма. Але воно й не потрібне. Відчуття від цієї гри можна порівняти зі старою пошарпаною машиною. Начебто й марка та, але вже не та, та й модель дивна, але як даси газами, вона так рве, що навіть подумати не встигнеш чому ти зараз усміхаєшся.
Це стовідсотковий екшен. Дикий темп, пафосні ролики, хардкорна музика, розчленування (нехай і роботів), пафосні діалоги брутали в серці, ось що таке це гра. Не всі це відчувають спочатку, але справжнє обличчя гра показує у битвах із босами. Коли грає дахісна музика, б'єшся з дійсно небезпечним противником як на раавних, все швидко, з'являється пафосний удар, крута анімація серії прийомів, грає круте гітарне соло і під самий пік врубається вокал... це неймовірно. Так, звичайні бої можуть приесться через перевагу Рейдена над противниками, але одного разу відчув цей драйв від битви з босом, хочеться ще.
І при цьому ми маємо непоганий сюжет, нормальних персонажів, хороший світ... загалом якщо забути, що це Метал Гір, то загалом перед нами навіть дуже непоганий файтинг. Без глибоких систем і бажання часто міняти зброю, але зі своїми невимовними моментами.
П.С. саунд я вже протягом року не стираю з плеєра. Не знаю як, але Платинуми створили просто чудовий ост, що змушує мене шкодувати, що я ніколи не почую подібне в живу =