Metal Gear Solid 5: The Phantom Pain
Metal Gear Solid 5: The Phantom Pain — продолжение приключенческого стелс-экшена с видом от третьего лица в серии Metal Gear Solid. Девять лет прошло после событий... Детальніше
Найкраща МГС щодо геймплею. Величезний простір для тактики, можливостей, стелс зробив впевнений крок уперед, і я щиро вірю, що це правильний напрямок для жанру. Ось тільки як МГС вона чи не найгірша.
У ній непристойно мало сюжету. Можу сміливо заявити, що сюжетних катсцен у гри близько 7-10 на 50 завдань. При цьому розставлені вони на от'єбісь. На початку і наприкінці першого розділу, а також навмання у 2-й. При цьому сюжет сам цікавий, та й теми піднімає хороші, але чорт візьми все закінчується тоді, коли за відчуттями має розвиватися, а натомість ти виконуєш побічні завдання, які взагалі повинні робити підлеглі Боса, а не він (що можна зробити, але все одно проходити нам).
Почало складатися враження, що сюжет та гра робилися порізно і їх склеювали разом буквально жуйкою. А може, Кодзима думав, що ми надмірно емоційні і кожна пригода, що ми створили, буде за емоціями як будь-яка його гра, а база для нас як дитина від першої дружини.
4 з 5. Повторюся, гра хороша. Геймплей тягне все. Постановка роликів на висоті та й сюжет цікавий. Тільки його занадто мало і існує він практично окремо від усієї гри як кілька роликів та хмара записів.
Лучшая МГС по части геймплея. Огромный простор для тактики, возможностей, стелс сделал уверенный шаг вперёд и я искренне верю, что это верное направление для жанра. Вот только как МГС она чуть ли не худшая.
В ней неприлично мало сюжета. Могу смело заявить, что сюжетных катсцен у игры около 7-10 на 50 заданий. При этом расставлены они на отьебись. В начале и конце первой главы, а так же наобум во 2-й. При этом сюжет то сам интересен, да и темы поднимает хорошие, но чёрт возьми всё заканчивается тогда, когда по ощущениям должно развиваться, а вместо этого ты выполняешь побочные задания, которые вобще должны делать подчинённые Босса, а не он (что можно сделать, но всё равно проходить нам).
Начало складываться впечатление, что сюжет и игра делались порознь и их склеивали вместе буквально жвачкой. А может Кодзима думал что мы излишне эмоциональны и каждое приключение, что мы создали, будет по эмоциям как любая его игра, а база для нас как ребёнок от первой жены.
4 из 5. Повторюсь, игра хорошая. Геймплей тащит всё. Постановка роликов на высоте, да и сюжет интересный. Только его слишком мало и существует он практически отдельно от всей игры как несколько роликов и туча записей.