Остаточний розділ історії Артема — пострадянського Гордона Фрімена у всесвіті радіоактивної Росії матінки. У перших і головних — це вже не метро, буквально в перші півгодини гри нас викидають з метро і аж до кінця гри від метро буде лише рейки, іноді підземні бункери чи комунікації та один вагончик, та й той не метрополітенівський. Але це не так погано, як здається. Так, гра зробила помітний крок вгору в порівнянні зі своїми двома попередніми розділами, але не такий вже й значущий. Псевдовідкритий світ хоч і намагається здаватися величезним, але насправді виявляється дуже малий і мізерний, а спроби розробників наповнити світ підісторією... м'яко кажучи, мене не вразили. Щоб сильно не затягувати скажу коротко — Якби не шедевральний сюжет і сюжетні катсцни, то гра, швидше за все, була б прохідником. Сценаристи витягли гру. І грати в Метро: Вихід коштує лише заради сюжету. В іншому, як і в інші частини метро.