Хоч пройшов і на погану кінцівку але можу сказати: Метро це не проста гра, а пост апокаліпсисі після ядерного вибуху немає — це історія, історія життя Артема життів інших людей, Гра показує, що може статися після ядерного вибуху. Для когось Метро це просто гра а для таких як я це гра стала домом і щоразу при перепроходженні відчуття і почуття все теж як і вперше. Для мене особисто метро це будинок гордість і одночасно образа за те що немає продовження але я його чекаю навіть будь мені 50років я буду в неї грати і в усі попередні частини і коли вийде нова частина це буде мистецтво, мистецтво, що відроджується через роки)
10