Metro Exodus
Продолжение серии шутеров Metro. На этот раз события выйдут за рамки привычного московского метро и позволят вам изучить мир постапокалиптической России. Цель ... Детальніше
Отже. Нині буде відгук. Воістину відгук. Що ж я можу сказати щодо Метро: Вихід? Не можу підібрати слів... не можу. Це чудово. Це справжній шедевр. Це щось неймовірне. Я навіть не знаю що в цій грі мене найсильніше зачепило. Я як у неї зайшов – так і пройшов на одному подиху. При цьому не поспішав нікуди, намагаючись максимально поринути в атмосферу. І це того варте. Протягом усієї гри мене не відпускало почуття, що я не просто граю. І я не просто один. Ні. Взаємодія з Анною передано на найвищому рівні. У мене мурашки по шкірі буквально бігали щоразу, коли Ганна з'являлася на екрані. Так чуттєво передати таку незвичайну історію кохання у лихоліття. Переживання, емоції, які захоплюють дух... все це я відчув на собі. Чесно кажучи, я знав і вірив, що гра справить на мене неймовірне враження, але я й припустити не міг, що це буде настільки масштабно. Я отримав хорошу кінцівку, нікого з команди не втратив, але це все одно не змогло стримати моїх сліз. Кожен розділ у грі ми ніби живемо на собі. І чим ближче до кінця, тим важче. Я рекомендую цю гру всім. Я можу писати про цю гру ще дуже багато, але, як на мене, все рівно, не зможу передати всього того, що я відчув, коли в неї грав. У ній можна випробувати, можливо, всі можливі емоції: і страх, і радість, і сум, і смуток, і захоплення, і шок... і любов. Мабуть, я з упевненістю можу сказати, що ця гра є однією з моїх улюблених ігор, а таких не дуже багато. Але як я й написав: Метро: Вихід - найкраще, у що я грав останнім часом. 11 із 10
Итак. Сейчас будет отзыв. Воистину отзыв. Что же я могу сказать на счет Метро: Исход? Не могу подобрать слов... не могу. Это великолепно. Это настоящий шедевр. Это нечто неописуемое. Я даже не знаю что в этой игре меня сильнее всего зацепило. Я как в нее зашёл — так и прошёл на одном дыхании. При этом не спешил никуда, стараясь максимально погрузиться в атмосферу. И это того стоило. На протяжении всей игры меня не отпускало чувство того, что я не просто играю. И я не просто один. Нет. Взаимодействие с Анной передано на самом высшем уровне. У меня мурашки по коже буквально бегали каждый раз, когда Анна появлялась на экране. Так чувственно передать такую необычную историю любви в тяжелые времена. Переживания, эмоции, захватывающие дух... всё это я испытал на себе. Честно говоря, я знал и верил, что игра произведет на меня неимоверное впечатление, но я и предположить не мог, что это будет настолько масштабно. Я получил хорошую концовку, никого из команды не потерял, но это всё ровно не смогло сдержать моих слез. Каждую главу в игре мы будто проживаем на себе. И чем ближе к концу, тем напряженнее. Я настоятельно рекомендую эту игру всем. Я могу писать об этой игре еще очень много, но, мне кажется, все ровно, не смогу передать всего того, что я почувствовал, когда в нее играл. В ней можно испытать, быть может, все возможные эмоции: и страх, и радость, и грусть, и печаль, и восторг, и шок... и любовь. Пожалуй, я с уверенностью могу сказать, что эта игра является одной из моих самых любимых игр, а таких не очень то и много. Но как я и написал: Метро: Исход — лучшее, во что я играл за последнее время. 11 из 10